Відмінності між версіями «Виїзд»
(Створена сторінка: '''Ви́їзд, -ду, '''''м. ''Выѣздъ, отъѣздъ. ''Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді. ''Ме...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ви́їзд, -ду, '''''м. ''Выѣздъ, отъѣздъ. ''Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді. ''Мет. 179. | '''Ви́їзд, -ду, '''''м. ''Выѣздъ, отъѣздъ. ''Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді. ''Мет. 179. | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/oruduvaty Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402.]=== | ||
| + | 1. Дія за значенням виїжджати 1 і виїздити. Перед виїздом за кордон я мав кращі надії на найближчий час, але тепер вони розвіялись (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278); Та й те, що він зможе застати там Мухтарова, не в меншій мірі спричинило його ранній виїзд з Намангана (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 276); | ||
| + | // заст. Відвідування кого-, чого-небудь. — Треба мені справити шовкову сукню на виїзди в гості (Нечуй-Левицький, III, 1956, 96). | ||
| + | |||
| + | 2. Місце, яким виїжджають звідки-небудь. При виїзді з села дорога була перекопана ровом, збоку горіло вогнище (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 18); На виїзді з балки кінь поворушив ніздрями, наставив уперед вуха й почав наддавати ходу (Петро Панч, I, 1956, 597). | ||
| + | |||
| + | 3. Коні з екіпажем, упряжжю, збруєю. В селі не треба питати, де, в якій хаті весілля. Його видно здалеку, його чути на всю околицю. Видно по виїздах, що запруджують мало не всю вулицю (Василь Земляк, Гнівний Страті он, 1960, 364); У нього було два виїзди — кабріолет і тильбюрі (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 269). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:52, 20 листопада 2018
Ви́їзд, -ду, м. Выѣздъ, отъѣздъ. Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402.
1. Дія за значенням виїжджати 1 і виїздити. Перед виїздом за кордон я мав кращі надії на найближчий час, але тепер вони розвіялись (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278); Та й те, що він зможе застати там Мухтарова, не в меншій мірі спричинило його ранній виїзд з Намангана (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 276); // заст. Відвідування кого-, чого-небудь. — Треба мені справити шовкову сукню на виїзди в гості (Нечуй-Левицький, III, 1956, 96).
2. Місце, яким виїжджають звідки-небудь. При виїзді з села дорога була перекопана ровом, збоку горіло вогнище (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 18); На виїзді з балки кінь поворушив ніздрями, наставив уперед вуха й почав наддавати ходу (Петро Панч, I, 1956, 597).
3. Коні з екіпажем, упряжжю, збруєю. В селі не треба питати, де, в якій хаті весілля. Його видно здалеку, його чути на всю околицю. Видно по виїздах, що запруджують мало не всю вулицю (Василь Земляк, Гнівний Страті он, 1960, 364); У нього було два виїзди — кабріолет і тильбюрі (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 269).
Ілюстрації
|
|
|
|
