Відмінності між версіями «Бричка»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''БРИ́ЧКА''', и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. ''У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки'' (Мирний, II, 1954, 269); ''Затупотіли коні. Затуркотіла бричка'' (Фр., IV, 1950, 363); ''До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями в сірі яблука'' (Кучер, Чорноморці, 1956, 562). | '''БРИ́ЧКА''', и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. ''У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки'' (Мирний, II, 1954, 269); ''Затупотіли коні. Затуркотіла бричка'' (Фр., IV, 1950, 363); ''До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями в сірі яблука'' (Кучер, Чорноморці, 1956, 562). | ||
| − | '''БРИ́ЧКА'''(польск. bryczka, bryka) — відома з XVII століття легка візок для перевезення пасажирів. У Росії була поширена в основному на Заході і Півдні.Кузов міг бути як відкритим, так і закритим і кріпився на двох еліптичних ресорах. Верх робили шкіряним, плетеним або дерев'яним, іноді його утеплювали; були моделі і без верху. У Росії брички робили зазвичай без ресор, тоді як в Західній Європі частіше на ресорах і з відкидним верхом. У Польщі нерідко брички були двоколісними.У бричку запрягали одну або пару коней. Кучер міг сидіти на козлах або поруч з пасажиром.Бричка як засіб пересування донських козаків згадана в Тихому Доні Шолохова (1925 рік) | + | '''БРИ́ЧКА''' (польск. bryczka, bryka) — відома з XVII століття легка візок для перевезення пасажирів. У Росії була поширена в основному на Заході і Півдні.Кузов міг бути як відкритим, так і закритим і кріпився на двох еліптичних ресорах. Верх робили шкіряним, плетеним або дерев'яним, іноді його утеплювали; були моделі і без верху. У Росії брички робили зазвичай без ресор, тоді як в Західній Європі частіше на ресорах і з відкидним верхом. У Польщі нерідко брички були двоколісними.У бричку запрягали одну або пару коней. Кучер міг сидіти на козлах або поруч з пасажиром.Бричка як засіб пересування донських козаків згадана в Тихому Доні Шолохова (1925 рік) |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|V41A3-lFqsM}} | ||
| + | {{#ev:youtube|u2XCE2FYsiM}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 30: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:53, 19 листопада 2018
Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРИ́ЧКА, и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки (Мирний, II, 1954, 269); Затупотіли коні. Затуркотіла бричка (Фр., IV, 1950, 363); До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями в сірі яблука (Кучер, Чорноморці, 1956, 562).
БРИ́ЧКА (польск. bryczka, bryka) — відома з XVII століття легка візок для перевезення пасажирів. У Росії була поширена в основному на Заході і Півдні.Кузов міг бути як відкритим, так і закритим і кріпився на двох еліптичних ресорах. Верх робили шкіряним, плетеним або дерев'яним, іноді його утеплювали; були моделі і без верху. У Росії брички робили зазвичай без ресор, тоді як в Західній Європі частіше на ресорах і з відкидним верхом. У Польщі нерідко брички були двоколісними.У бричку запрягали одну або пару коней. Кучер міг сидіти на козлах або поруч з пасажиром.Бричка як засіб пересування донських козаків згадана в Тихому Доні Шолохова (1925 рік)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 237.
Wikipedia
