Відмінності між версіями «Бабешки»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Бабешки, -шок и -шків,''' ''ж.'' мн. Внутренности животнаго, потроха. ''Я ниньки варила вареники з свинячими бабешками.'' Шейк.
+
'''БАБЕ́ШКИ''', шок і шків, мн. діал. Нутрощі тварини; потрух. Вареники з свинячими бабешками.
 
+
 
[[Категорія:Ба]]
 
[[Категорія:Ба]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Це слово належить до діалекту. Діалектизм —це слова, що вживаються в певних місцевостях і не мають відповідники у літературній мові. Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні.
 +
Відповідник в літературній мові.
 +
''НУ́ТРОЩІ'', ів, мн.
 +
 +
1. Внутрішні органи людини або тварини. Рибар узяв ніж, розпоров черево риби і кинув кішці нутрощі (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 35); Він розтяв своїм гострим ланцетом її шкіру і м'язи, добувся до нутрощів і вбив передчасну смерть цієї людини (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 136); Мені здавалось, що доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:703856_3_w_1000.jpg|x220px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|sDS3RzWc90I}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/babeshky Академічний тлумачний словник]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:17, 19 листопада 2018

БАБЕ́ШКИ, шок і шків, мн. діал. Нутрощі тварини; потрух. Вареники з свинячими бабешками.

Сучасні словники

Це слово належить до діалекту. Діалектизм —це слова, що вживаються в певних місцевостях і не мають відповідники у літературній мові. Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні. Відповідник в літературній мові. НУ́ТРОЩІ, ів, мн.

1. Внутрішні органи людини або тварини. Рибар узяв ніж, розпоров черево риби і кинув кішці нутрощі (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 35); Він розтяв своїм гострим ланцетом її шкіру і м'язи, добувся до нутрощів і вбив передчасну смерть цієї людини (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 136); Мені здавалось, що доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102).

Ілюстрації

703856 3 w 1000.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник

Зовнішні посилання