Відмінності між версіями «Бабешки»
(→Зовнішні посилання) |
|||
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ''' | + | '''БАБЕ́ШКИ''', шок і шків, мн. діал. Нутрощі тварини; потрух. Вареники з свинячими бабешками. |
− | + | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Це слово належить до діалекту. Діалектизм —це слова, що вживаються в певних місцевостях і не мають відповідники у літературній мові. Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні. | ||
+ | Відповідник в літературній мові. | ||
+ | ''НУ́ТРОЩІ'', ів, мн. | ||
+ | |||
+ | 1. Внутрішні органи людини або тварини. Рибар узяв ніж, розпоров черево риби і кинув кішці нутрощі (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 35); Він розтяв своїм гострим ланцетом її шкіру і м'язи, добувся до нутрощів і вбив передчасну смерть цієї людини (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 136); Мені здавалось, що доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:703856_3_w_1000.jpg|x220px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|sDS3RzWc90I}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/babeshky Академічний тлумачний словник] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 14:17, 19 листопада 2018
БАБЕ́ШКИ, шок і шків, мн. діал. Нутрощі тварини; потрух. Вареники з свинячими бабешками.
Зміст
Сучасні словники
Це слово належить до діалекту. Діалектизм —це слова, що вживаються в певних місцевостях і не мають відповідники у літературній мові. Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні. Відповідник в літературній мові. НУ́ТРОЩІ, ів, мн.
1. Внутрішні органи людини або тварини. Рибар узяв ніж, розпоров черево риби і кинув кішці нутрощі (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 35); Він розтяв своїм гострим ланцетом її шкіру і м'язи, добувся до нутрощів і вбив передчасну смерть цієї людини (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 136); Мені здавалось, що доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102).