Відмінності між версіями «Парость»
(Створена сторінка: '''Парость, -ти, '''''ж. ''= '''Парост 1. '''Вх. Пч. I. 15. Категорія:Па) |
(→Див. також) |
||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Парость, -ти, '''''ж. ''= '''Парост 1. '''Вх. Пч. I. 15. | '''Парость, -ти, '''''ж. ''= '''Парост 1. '''Вх. Пч. I. 15. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/parostj '''Словник української мови'''] | ||
+ | |||
+ | '''ПА́РОСТЬ''', і, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Те саме, що паросток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян (Максим Рильський, III, 1961, 211). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Окреме відгалуження, частина чого-небудь. Певна річ, не у всіх паростях національної літератури відносини національних і міжнародних елементів однакові (Іван Франко, XVI, 1955, 385); | ||
+ | // заст. Нащадок. Скоро, Кліменина парость, прийшов Фаетонт до палацу, Скоро вступив до покоїв свого.. батька (Микола Зеров, Вибр., 1966, 312); | ||
+ | // без додатка, збірн. Молоді люди. Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Юрій Яновський, II, 1954, 218). | ||
+ | |||
+ | 3. Ліпія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь. На думку деяких дослідників, населення зрубної культури належало до іранської парості стародавніх індоєвропейських племен (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 106). | ||
+ | |||
+ | 4. діал. Промінь, проміння. На сволоці бігали ти стрибали парості західного сонця (Панас Мирний, I, 1954, 336). | ||
+ | ♦ Пускати (пустити) парость — те саме, що Пускати (пустити) паросток (див. паросток). — Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками, навпаки, вони тепер якнайміцніше прищепилися і вже ростуть, пускають свіжі парості (Яків Качура, II, 1958, 27). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/32/53407/31748.html '''Словопедія'''] | ||
+ | |||
+ | '''ПАРОСТОК – ПАРОСТЬ''' | ||
+ | Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки. 2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись. | ||
+ | Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози. 2. перен. Окреме відгалуження, частина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості національної літератури, іранська парость стародавніх індоєвропейських племен. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parost1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parost2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parost3.jpg|140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parost4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|rzzCuCnqFwU}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Як парость виноградної лози, | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Плекайте мову. Пильно й ненастанно | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Політь бур′ян. Чистіша від сльози | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Вона хай буде. Вірно і слухняно | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Нехай вона щоразу служить вам, | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Хоч і живе своїм живим життям. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/parostj '''Словник української мови'''] | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/32/53407/31748.html '''Словопедія'''] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 22:48, 18 листопада 2018
Парость, -ти, ж. = Парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Зміст
Сучасні словники
ПА́РОСТЬ, і, жін.
1. Те саме, що паросток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян (Максим Рильський, III, 1961, 211).
2. перен. Окреме відгалуження, частина чого-небудь. Певна річ, не у всіх паростях національної літератури відносини національних і міжнародних елементів однакові (Іван Франко, XVI, 1955, 385); // заст. Нащадок. Скоро, Кліменина парость, прийшов Фаетонт до палацу, Скоро вступив до покоїв свого.. батька (Микола Зеров, Вибр., 1966, 312); // без додатка, збірн. Молоді люди. Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Юрій Яновський, II, 1954, 218).
3. Ліпія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь. На думку деяких дослідників, населення зрубної культури належало до іранської парості стародавніх індоєвропейських племен (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 106).
4. діал. Промінь, проміння. На сволоці бігали ти стрибали парості західного сонця (Панас Мирний, I, 1954, 336). ♦ Пускати (пустити) парость — те саме, що Пускати (пустити) паросток (див. паросток). — Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками, навпаки, вони тепер якнайміцніше прищепилися і вже ростуть, пускають свіжі парості (Яків Качура, II, 1958, 27).
ПАРОСТОК – ПАРОСТЬ Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки. 2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись. Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози. 2. перен. Окреме відгалуження, частина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості національної літератури, іранська парость стародавніх індоєвропейських племен.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур′ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.