Відмінності між версіями «Мисочка»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
2. Посудина такої форми більшого розміру, що призначена для різних господарських потреб. Голі стіни. полупана стеля і ще більш полупана груба, біля груби ослінчик з кухлем і мискою до умивання (Леся Українка, III, 1952, 571); Відро з лушпайками стояло в нього біля ніг, а миска з водою — поруч (Юрій Яновський, II, 1958, 160); | 2. Посудина такої форми більшого розміру, що призначена для різних господарських потреб. Голі стіни. полупана стеля і ще більш полупана груба, біля груби ослінчик з кухлем і мискою до умивання (Леся Українка, III, 1952, 571); Відро з лушпайками стояло в нього біля ніг, а миска з водою — поруч (Юрій Яновський, II, 1958, 160); | ||
| + | Ми́сочка — вид столового посуду, зазвичай для рідких страв (супи, юшки) у вигляді глибокого, круглого виробу з направленими вгору краями. Функціонально близькі до глибоких тарілок, де краї направлені в сторони. | ||
| + | |||
| + | Слово «миса» має латинське походження: через посередництво дав.-в.-нім. mias («стіл») походить від нар.-лат. mēsа — форми лат. mēnsа («стіл», пор. «менса») | ||
[http://2.%20Посудина%20такої%20форми%20більшого%20розміру,%20що%20призначена%20для%20різних%20господарських%20потреб.%20Голі%20стіни.%20полупана%20стеля%20і%20ще%20більш%20полупана%20груба,%20біля%20груби%20ослінчик%20з%20кухлем%20і%20мискою%20до%20умивання%20(Леся%20Українка,%20III,%201952,%20571);%20Відро%20з%20лушпайками%20стояло%20в%20нього%20біля%20ніг,%20а%20миска%20з%20водою%20—%20поруч%20(Юрій%20Яновський,%20II,%201958,%20160);%20 http://sum.in.ua/s/myska] | [http://2.%20Посудина%20такої%20форми%20більшого%20розміру,%20що%20призначена%20для%20різних%20господарських%20потреб.%20Голі%20стіни.%20полупана%20стеля%20і%20ще%20більш%20полупана%20груба,%20біля%20груби%20ослінчик%20з%20кухлем%20і%20мискою%20до%20умивання%20(Леся%20Українка,%20III,%201952,%20571);%20Відро%20з%20лушпайками%20стояло%20в%20нього%20біля%20ніг,%20а%20миска%20з%20водою%20—%20поруч%20(Юрій%20Яновський,%20II,%201958,%20160);%20 http://sum.in.ua/s/myska] | ||
| Рядок 13: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Muska.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Muska1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Muska2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:30, 18 листопада 2018
Мисочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
1. Посудина у вигляді широкої чашки, в якій звичайно подають страву до столу. Тут їли [троянці у Дидони] рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи, З нових кленових тарілок (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Дві миски на столі, одна з бараболею товченою, гарячою, друга з кислим молоком (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 69);
2. Посудина такої форми більшого розміру, що призначена для різних господарських потреб. Голі стіни. полупана стеля і ще більш полупана груба, біля груби ослінчик з кухлем і мискою до умивання (Леся Українка, III, 1952, 571); Відро з лушпайками стояло в нього біля ніг, а миска з водою — поруч (Юрій Яновський, II, 1958, 160);
Ми́сочка — вид столового посуду, зазвичай для рідких страв (супи, юшки) у вигляді глибокого, круглого виробу з направленими вгору краями. Функціонально близькі до глибоких тарілок, де краї направлені в сторони.
Слово «миса» має латинське походження: через посередництво дав.-в.-нім. mias («стіл») походить від нар.-лат. mēsа — форми лат. mēnsа («стіл», пор. «менса»)
Ілюстрації
|
|
|
