Відмінності між версіями «Владичний»

Версія за 16:02, 18 листопада 2018

Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.

ВЛАДИ́ЧНИЙ, а, е, ц.-с., рідко. Прикм. до влади́ка. [Котенко:] Стою тепер на верховині я. Закон для всіх — моє владичне слово (Стар., Вибр., 1959, 451); От руку підніс він. Тиша нараз залягла,.. Всі олімпійці примовкли, скорившися волі владичній (Зеров, Вибр., 1966, 305). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 701.

Владичний, а, е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.

Орфографія (словоформи)

владичний - прикметник ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА Називний владичний владична владичне владичні Родовий владичного владичної владичного владичних Давальний владичному владичній владичному владичним Знахідний владичний, владичного владичну владичне владичні, владичних Орудний владичним владичною владичним владичними Місцевий на/у владичному, владичнім на/у владичній на/у владичному, владичнім на/у владичних

значення пов'язаний з державною владою; володіє, користується владою ◆ Хотілося б, щоб на рівні державних владних структур почалася нарешті розробка серйозних економічних програм. Володимир Лаврик, «Вугільна галузь може стати високорентабельною», 2004 р // «Метали Євразії» (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) схильний наказувати, підпорядковувати собі ◆ Батько був людиною владним - і Євгенія Василівна ні в якому разі не могла ним керувати. І. Е. Кіо, «Ілюзії без ілюзій», 1999 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) устар. здатний підпорядкувати собі, долає ◆ Відсутня приклад вживання (див. рекомендації). виражає владу, свідчить про володіння владою, владний ◆ Він, як і дівчина-зв'язкова, злякався, почувши важке дихання і владний голос начальника штабу фронту. В. С. Гроссман, «Життя і доля», 1960 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) + Над + твор. п. має владу над ким-небудь, чим-небудь ◆ Якимось чином він з'єднував уявлення про хід подій, над яким людина не має влади, і відчуття, що від дій людини, від його вільного вибору цей хід як-то залежить, що людина якимось чином заслуговує свою долю. Геннадій Горелік, «Андрій Сахаров. Наука і свобода », 2004 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) високий. зазвичай коротко. форма здатний, має можливість зробити що-небудь ◆ Якщо мороз і сніг в Росії суть лиха непереборні, владні знищувати цілі армії, то як же ці обставини не увійшли в розрахунки генерала, настільки знаменитого, задумів підприємство настільки величезна? Д. В. Давидов, «Мороз чи винищив французьку армію в 1812 році?», 1835 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)

Синоніми державний, урядовий, властітельного владний