Відмінності між версіями «Зібгати»
(Створена сторінка: '''Зібга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — '''коровай'''. Слѣпить изъ т...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зібга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — '''коровай'''. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. ''Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. ''Нп. 4) — '''гніздо́'''. Свить гнѣздо. | '''Зібга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — '''коровай'''. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. ''Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. ''Нп. 4) — '''гніздо́'''. Свить гнѣздо. | ||
[[Категорія:Зі]] | [[Категорія:Зі]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЗІБГА́ТИ і рідше ЗОБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Зім'яти, зіжмакати що-небудь жужмом. Зібгав [Аркадій Петрович] серветку, кинув на стіл і вибіг з хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Смиду безсило опустився на стілець, зібгав у руці маленький сірий папірець (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 70); | ||
| + | // перен. Приховати, затамувати (почуття). — Краще б ви образили мене, аніж увесь люд! — підвівся я з-за столу.. Тоді до мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, (Михайло Стельмах, I, 1962, 16) | ||
| + | |||
| + | 2. Певним чином зігнути, скласти що-небудь. Василь Васильович зібгав ноги під стільцем, а сам відкинувся на спинку з такою силою, що вона навіть хруснула (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 362); * Образно. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 3). | ||
| + | |||
| + | 3. Зліпити, виробити що-небудь із тіста. А хто краще коровай зібгає. Тому мати пива наливав (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 96). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Зробити, створити, написати і т. ін. що-небудь наспіх, швидко. Багацько в нас було працівників пера, Та щось малі про те лишилися здобутки.. Зібгає вірш чи жарт, — ото всього добра, — Та й шасть з очей — нема про його й чутки (Павло Грабовський, I, 1959, 154); Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву, А я, сумуючи, списав, Та рифму нищечком додав, Та невеличку і дешеву.. зобгав Тобі поему на спомини (Тарас Шевченко, II, 1953, 247). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zibgatysya1811181.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zibgaty1811183.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zibgaaty1811182.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zibgaty1811182.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| up7v8gCa32g}} | ||
| + | {{#ev:youtube| KpSkn7FoWsA}} | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | зібгати- скомкать; искомкать разг.; смять прям.( рос.) | ||
| + | зібгати- to bend ( англ.) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 569. http://sum.in.ua/s/zibghaty | ||
| + | https://pereklad.online.ua | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:47, 18 листопада 2018
Зібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — коровай. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Нп. 4) — гніздо́. Свить гнѣздо.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗІБГА́ТИ і рідше ЗОБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Зім'яти, зіжмакати що-небудь жужмом. Зібгав [Аркадій Петрович] серветку, кинув на стіл і вибіг з хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Смиду безсило опустився на стілець, зібгав у руці маленький сірий папірець (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 70); // перен. Приховати, затамувати (почуття). — Краще б ви образили мене, аніж увесь люд! — підвівся я з-за столу.. Тоді до мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, (Михайло Стельмах, I, 1962, 16)
2. Певним чином зігнути, скласти що-небудь. Василь Васильович зібгав ноги під стільцем, а сам відкинувся на спинку з такою силою, що вона навіть хруснула (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 362); * Образно. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 3).
3. Зліпити, виробити що-небудь із тіста. А хто краще коровай зібгає. Тому мати пива наливав (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 96).
4. перен. Зробити, створити, написати і т. ін. що-небудь наспіх, швидко. Багацько в нас було працівників пера, Та щось малі про те лишилися здобутки.. Зібгає вірш чи жарт, — ото всього добра, — Та й шасть з очей — нема про його й чутки (Павло Грабовський, I, 1959, 154); Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву, А я, сумуючи, списав, Та рифму нищечком додав, Та невеличку і дешеву.. зобгав Тобі поему на спомини (Тарас Шевченко, II, 1953, 247).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
зібгати- скомкать; искомкать разг.; смять прям.( рос.) зібгати- to bend ( англ.)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 569. http://sum.in.ua/s/zibghaty https://pereklad.online.ua
