Відмінності між версіями «Кривда»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Кривда, -ди, '''''ж.
+
'''Кривда, -ди, '''''ж. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони того [сільського] життя, гніт, страждання і всяка кривда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 42); [Сильвестр:] Смирись, Микито! Скрізь ти кривди бачиш, Які судити ти ще молодий (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 14);  
−
 
+
−
1. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони того [сільського] життя, гніт, страждання і всяка кривда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 42); [Сильвестр:] Смирись, Микито! Скрізь ти кривди бачиш, Які судити ти ще молодий (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 14);  
+
 
//  Образа, ураза. Не стільки гірка кривда, як злість налила її очі сльозами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 369); Не мав [Іван] до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Олена розплакалася.. То не були сльози гіркого жалю чи невигоеної кривди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 9).  
 
//  Образа, ураза. Не стільки гірка кривда, як злість налила її очі сльозами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 369); Не мав [Іван] до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Олена розплакалася.. То не були сльози гіркого жалю чи невигоеної кривди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 9).  
 
♦ Кривду мати від кого та без додатка — бути ображеним, скривдженим кимось; ображатися. — Надіюся, любий брате, Що не будеш кривди мати (Іван Франко, XII, 1953, 446); Кривду робити (чинити і т. ін.) кому — несправедливо поводитися з ким-небудь, ображати когось; кривдити (у 1 знач.); Лучче [краще] кривду терпіти, як кривду чинити (Номис, 1864, № 2294); — Ну, чого ти плачеш? — знов почала Настя, .. — чи тобі хто кривду яку робить? (Леся Українка, III, 1952, 736).
 
♦ Кривду мати від кого та без додатка — бути ображеним, скривдженим кимось; ображатися. — Надіюся, любий брате, Що не будеш кривди мати (Іван Франко, XII, 1953, 446); Кривду робити (чинити і т. ін.) кому — несправедливо поводитися з ким-небудь, ображати когось; кривдити (у 1 знач.); Лучче [краще] кривду терпіти, як кривду чинити (Номис, 1864, № 2294); — Ну, чого ти плачеш? — знов почала Настя, .. — чи тобі хто кривду яку робить? (Леся Українка, III, 1952, 736).
  
−
2. Те саме, що шкода. Думаю, що йому не буде кривди, якщо партія дасть йому більшу плату за той час роботи при редакції (Леся Українка, III, 1952, 693); Вона.. без кривди домашньому комфорту могла робити ще більші пожертвування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101); Яка їм із того кривда, вони не могли сказати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 106).
+
♦ Те саме, що шкода. Думаю, що йому не буде кривди, якщо партія дасть йому більшу плату за той час роботи при редакції (Леся Українка, III, 1952, 693); Вона.. без кривди домашньому комфорту могла робити ще більші пожертвування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101); Яка їм із того кривда, вони не могли сказати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 106).
  
−
3. нар.-поет. Те саме, що неправда 1. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває... (Тарас Шевченко, I, 1951, 146); Земле, моя всеплодющая мати, .. дай.. Ясність думкам — в серце кривди влучать (Іван Франко, X, 1954, 12); Ми ростемо у височінь і вшир, І правда наша кривду поборола... (Максим Рильський, II, 1960, 89); — Не вчись, дочко, брехать! Кривдою світ пройдеш, та назад не вернешся (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 95).
+
♦ нар.-поет. Те саме, що неправда 1. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває... (Тарас Шевченко, I, 1951, 146); Земле, моя всеплодющая мати, .. дай.. Ясність думкам — в серце кривди влучать (Іван Франко, X, 1954, 12); Ми ростемо у височінь і вшир, І правда наша кривду поборола... (Максим Рильський, II, 1960, 89); — Не вчись, дочко, брехать! Кривдою світ пройдеш, та назад не вернешся (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 95).
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 338.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 338.

Версія за 16:41, 18 листопада 2018

Кривда, -ди, ж. Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони того [сільського] життя, гніт, страждання і всяка кривда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 42); [Сильвестр:] Смирись, Микито! Скрізь ти кривди бачиш, Які судити ти ще молодий (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 14); // Образа, ураза. Не стільки гірка кривда, як злість налила її очі сльозами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 369); Не мав [Іван] до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Олена розплакалася.. То не були сльози гіркого жалю чи невигоеної кривди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 9). ♦ Кривду мати від кого та без додатка — бути ображеним, скривдженим кимось; ображатися. — Надіюся, любий брате, Що не будеш кривди мати (Іван Франко, XII, 1953, 446); Кривду робити (чинити і т. ін.) кому — несправедливо поводитися з ким-небудь, ображати когось; кривдити (у 1 знач.); Лучче [краще] кривду терпіти, як кривду чинити (Номис, 1864, № 2294); — Ну, чого ти плачеш? — знов почала Настя, .. — чи тобі хто кривду яку робить? (Леся Українка, III, 1952, 736).

♦ Те саме, що шкода. Думаю, що йому не буде кривди, якщо партія дасть йому більшу плату за той час роботи при редакції (Леся Українка, III, 1952, 693); Вона.. без кривди домашньому комфорту могла робити ще більші пожертвування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101); Яка їм із того кривда, вони не могли сказати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 106).

♦ нар.-поет. Те саме, що неправда 1. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває... (Тарас Шевченко, I, 1951, 146); Земле, моя всеплодющая мати, .. дай.. Ясність думкам — в серце кривди влучать (Іван Франко, X, 1954, 12); Ми ростемо у височінь і вшир, І правда наша кривду поборола... (Максим Рильський, II, 1960, 89); — Не вчись, дочко, брехать! Кривдою світ пройдеш, та назад не вернешся (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 338.


Цікаві факти

Існує багато народних казок про Правду і Кривду. Серед них і українська.

Ілюстрації

Kryvda181118 (2).jpg Kryvda181118 (1).jpg

Медіа

.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/kryvda https://kazky.org.ua/zbirky/javorova/pro-pravdu-i-kryvdu https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=251

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Кривда&oldid=246789