Відмінності між версіями «Водопійло»
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 22:23, 17 листопада 2018
Водопійло, -ла, с. = Водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. К. Псал. 236. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами. К. МБ. X. 17.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Місце на річці, озері, де напувають худобу або куди приходять дикі тварини, щоб попити. — Товар, паночку, погнав напувати. Та онде й він, — указала Оришка в вікно, уздрівши Кирила, що гнав теляток та овечат від водопою (Панас Мирний, III, 1954, 310); Тимко взяв у руки батіг і.. погнав волів до водопою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13); Для копитних звірів влаштовують штучні водопої (Наука і життя, 8, 1959, 34); Кладуть стару на сіно і тихенько везуть у балище на водопійло (Пантелеймон Куліш, Маруся Богуславка, VI розділ).
2. Пиття води тваринами. І такою сонливістю повіває від тих погорблених хаток, мов у жаркий день від череди на стійлі після водопою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 369); До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втомить водопоєм (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 177).
Ілюстрації
|
|
|
