Відмінності між версіями «Дивувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''ДИВУВАТИ,''' ую, уєш, недок. | |
+ | * Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. — Вродою все я село дивувала! Та через вроду либонь і пропала! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339); Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 17). | ||
+ | # Те саме, що дивуватися. — Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Такі виспівує [ланка] частушки та пісні, що жайворонок їм дивує в вишині (Максим Рильський, I, 1956, 412). | ||
+ | |||
+ | '''Дивувати''' - дієслово, недоконаний вид | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Dyvuvaty ).jpg |Словоформи | ||
+ | |||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 11:06, 17 листопада 2018
Дивувати, -вую, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичкаНВолын. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Дивом дивувати. См. Диво.
Зміст
Сучасні словники
ДИВУВАТИ, ую, уєш, недок.
- Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. — Вродою все я село дивувала! Та через вроду либонь і пропала! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339); Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 17).
- Те саме, що дивуватися. — Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Такі виспівує [ланка] частушки та пісні, що жайворонок їм дивує в вишині (Максим Рильський, I, 1956, 412).
Дивувати - дієслово, недоконаний вид