Відмінності між версіями «Дивка»
(→Медіа) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
{{#ev:youtube|watch?v=OWlBZhH-RfE}} | {{#ev:youtube|watch?v=OWlBZhH-RfE}} | ||
− | |||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | # [https://ukrainian_explanatory.academic.ru/39544/%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B0 Український тлумачний словник] | ||
+ | # https://youtu.be/OWlBZhH-RfE | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 10:02, 17 листопада 2018
Дивка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема дивки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.
Зміст
Сучасні словники
Дивка-и, ж., діал. Дивна річ, дивовижа.
Дивка, синонім диво Те, що викликає подив, здивування; чудо. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); — А казали, що ніби у цій Америці такі дива бувають, пробі, злидень такий, приміром, як я, може мільйонером стати.. — не без гумору зауважив Луцик (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 164); // Стан, викликаний здивуванням. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). [Круста:] Я, здається, не Медуза, а господиня наче скам'яніла, угледівши мене (Леся Українка, II, 1951, 402) // у знач. присудк. сл. Дивно, чудно. Найбільше припала до того [прибирання] губернія. Та й не диво: вона недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася (Панас Мирний, III, 1954, 255); — Ватікан я бачив І отця святого в Ватікані. Але й то, панове, ще не диво (Леся Українка, I, 1951, 100)
- Дивом вижити (зберегтися, уціліти і т. ін.) — вижити (зберегтися, уціліти) несподівано, неждано. Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (Максим Рильський, Мости, 1948, 12)
- Диво дивне, нар.-поет. — те саме, що диво. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! (Тарас Шевченко, II, 1953, 79)
- З доброго дива — невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. З доброго дива сталося (Номис, 1864, № 7881); Не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]; тоді співає, всміхається (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Біля самого двору Левко зупинився і з доброго дива засміявся (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 72)
- На диво — надзвичайно. Найстарша дочка Василина була на диво гарна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Ранок наступного дня був на диво теплий, ясний (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43)