Відмінності між версіями «Тибель»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тибель, -бля, '''''м. ''Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. ''Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. ''Грин. І. 220. | '''Тибель, -бля, '''''м. ''Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. ''Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. ''Грин. І. 220. | ||
[[Категорія:Ти]]. | [[Категорія:Ти]]. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Вікіпедія - Тибель, клинець (частіше вживається у множині тиблі, клинці) — кілочки із твердого дерева, що застосовують для з'єднування великих дерев'яних конструкцій. Використання тиблів найчастіше зустрічається в народній дерев'яній архітектурі. В Україні найбільше використання у дерев'яних храмах. | ||
| + | |||
| + | Академічний тлумачний словник української мови - ТИ́БЕЛЬ, бля, чол., розм. | ||
| + | Дерев'яний цвях, кілочок. Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню.. Червоними, наче буряки, руками вже скидає молодиця дужку з тибля (Панас Мирний, III, 1954, 402); Його велика, заросла від самих очей сірою густою щетиною, куштрата голова сиділа просто на плечах, ніби взята на тибель, шиї не було зовсім (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 5). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Tybel'.JPG|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:06, 17 листопада 2018
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220..
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вікіпедія - Тибель, клинець (частіше вживається у множині тиблі, клинці) — кілочки із твердого дерева, що застосовують для з'єднування великих дерев'яних конструкцій. Використання тиблів найчастіше зустрічається в народній дерев'яній архітектурі. В Україні найбільше використання у дерев'яних храмах.
Академічний тлумачний словник української мови - ТИ́БЕЛЬ, бля, чол., розм. Дерев'яний цвях, кілочок. Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню.. Червоними, наче буряки, руками вже скидає молодиця дужку з тибля (Панас Мирний, III, 1954, 402); Його велика, заросла від самих очей сірою густою щетиною, куштрата голова сиділа просто на плечах, ніби взята на тибель, шиї не було зовсім (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 5).
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
