Відмінності між версіями «Відвідач»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidvidach1411181.JPG|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidvidach1411181.JPG|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidvidach1411182.JPG|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 03:50, 17 листопада 2018
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Зміст
Сучасні словники
ВІДВІ́ДАЧ, а, чол., рідко. Те саме, що відвідувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка, II, 1951, 503).
Всесвітній словник української мови
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн.,ВІДВІ́ДАЧ рідко,ПРИХО́ЖИЙ розм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.
Словник синонімів Караванського
Відвідач - гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.
Ілюстрації
|
|
|
|
