Відмінності між версіями «Томлений»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 14: Рядок 14:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611181.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611181.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611182.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611182.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611183.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 23:25, 16 листопада 2018

То́млений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.

Сучасні словники

Словник української мови

ТО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до томити. Жінка, зв'язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (Степан Васильченко, II, 1959, 168); Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки.. Так би вік простояла, томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 66); Ти не казав ні словечка мольби, лиш руку в мене палко взяв рукою й поклав на серце, томлене жагою, в очах твоїх палав огонь любви (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 141);

// у знач. прикм., мет. Томлена сталь.

Ілюстрації

Tomlenyy1611181.jpg Tomlenyy1611182.jpg Tomlenyy1611183.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання