Відмінності між версіями «Томлений»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611181.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611181.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611182.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611182.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tomlenyy1611183.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} |
Версія за 23:25, 16 листопада 2018
То́млений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.
Зміст
Сучасні словники
ТО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до томити. Жінка, зв'язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (Степан Васильченко, II, 1959, 168); Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки.. Так би вік простояла, томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 66); Ти не казав ні словечка мольби, лиш руку в мене палко взяв рукою й поклав на серце, томлене жагою, в очах твоїх палав огонь любви (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 141);
// у знач. прикм., мет. Томлена сталь.