Відмінності між версіями «Двоє»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Двоє, двох, '''''чис. ''Двое. ''Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. ''Н...)
 
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Двоє, двох, '''''чис. ''Двое. ''Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. ''Ном. ''У його двоє діл. ''Лебед. у. ''Почав їх ''(учеників) ''посилати по двоє. ''Єв. Мр. VI. 7.  
+
==Словник Грінченка==
 +
Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. Ном. У його двоє діл. Лебед. у. Почав їх (учеників) посилати по двоє. Єв. Мр. VI. 7.
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/dvoje Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ДВО́Є, двох, числ. кільк. Збірн. до два. Чоловік умер, двоє діток мені покинув, два сини (Марко Вовчок, I, 1955, 273); Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили, Як діточок двоє, — Усюди обоє (Тарас Шевченко. 1. 1951, 311); Двоє барил з водою стояли коло стіжка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Лід стінкою на вичовганій канапі сиділо ще двоє пасажирів (Петро Панч, Синів.., 1959, 4); [Дудар:] Я хочу сказати цьому дідові двоє слів (Іван Микитенко, I, 1957, 82); Зосталася Нресьчиха з трьома дітьми: двоє дочок і син (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 9);
 +
//  у знач. ім. Вже можна було розібрати, що там [у човні] сиділо четверо — двоє на веслах, а двоє — один проти одного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 386); Кажуть, якщо двоє палко покохали.., То для них, хороших, праця вдвічі мила, То ж у кожнім серці — вдвічі більше сили (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 44).
 +
 
 +
==[http://slovopedia.org.ua/49/53396/357180.html Фразеологічний словник української мови] ==
 +
ДВОЄ
 +
 
 +
ганя́ти (ганя́тися, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми. Намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно. Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. І взагалі він ніколи не вмів полювати за двома зайцями (Ю. Шовкопляс).
 +
 
 +
за двох, перев. зі сл. працюва́ти. Дуже багато. Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох (М. Стельмах).
 +
 
 +
між двох вогні́в, зі сл. потра́пити, опини́тися і под. У такому скрутному становищі, коли небезпека або неприємність загрожує з обох боків. (Кузьмін:) Отож, кажу, прийшли ми у село. Фашисти саме готували наступ. Ну, ми й потрапили між двох вогнів (Л. Дмитерко); На американськім континенті становище ускладнюється ще й тим, що в Сполучених Штатах якраз у розпалі передвиборна кампанія, конгресменам доводиться маневрувати між двох вогнів... (О. Гончар); Виходить, між двох вогнів опинилася (Марина). З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (В. Речмедін).
 +
 
 +
не (вмі́ти (могти́ і т. ін.)) зв’яза́ти двох слів (два сло́ва) (доку́пи). Бути неспроможним чітко, логічно, зв’язно висловлювати свої думки. Каландріно, виснажений .. втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв’язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша); Сахно .. довго не могла опанувати свого хвилювання й зв’язати два слова для відповіді (Ю. Смолич).
 +
 
 +
обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́ми з ким і без додатка. Недовго говорити, коротко перемовлятися з ким-небудь. Обмовлявся двома-трьома словами і, похмурий, неговіркий, ішов на свій перелаз (Григорій Тютюнник). обмо́витися хоч сло́вом. Він так і не дав Іванові Кириловичу обмовитися хоч словом, у трубці затутукало (В. Дрозд).
 +
 
 +
па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний).
 +
 
 +
сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий).
 +
 
 +
става́ти на двох ла́пках. Бути готовим виконати будь-які бажання, чиї-небудь прохання; прислужувати, підкорятись чиїйсь волі, владі; служити комусь. — Цуцик ти, цуцик,— думає.— На двох лапках стаєш. До чого це воно? Хоч і начальство ж отець Полієвкт, а він же чоловік, як і ти… (А. Тесленко).
 +
 
 +
стоя́ти на двох кла́дках. Намагатися поділяти дві протилежні думки. Врешті Іскра зізнався, що він давно стоїть на двох кладках, тільки ж на тій, мальованій, ще й тримала жінка (Ю. Мушкетик).
 +
 
 +
убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак).
 +
 
 +
у двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому (командирові), що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув (з шапки) заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:двоє.jpg|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:двоє3.jpg|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:двоє2.jpg|x240px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
# http://sum.in.ua/s/dvoje
 +
# http://slovopedia.org.ua/49/53396/357180.html
 +
 
 
[[Категорія:Дв]]
 
[[Категорія:Дв]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 18:51, 16 листопада 2018

Словник Грінченка

Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. Ном. У його двоє діл. Лебед. у. Почав їх (учеників) посилати по двоє. Єв. Мр. VI. 7.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДВО́Є, двох, числ. кільк. Збірн. до два. Чоловік умер, двоє діток мені покинув, два сини (Марко Вовчок, I, 1955, 273); Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили, Як діточок двоє, — Усюди обоє (Тарас Шевченко. 1. 1951, 311); Двоє барил з водою стояли коло стіжка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Лід стінкою на вичовганій канапі сиділо ще двоє пасажирів (Петро Панч, Синів.., 1959, 4); [Дудар:] Я хочу сказати цьому дідові двоє слів (Іван Микитенко, I, 1957, 82); Зосталася Нресьчиха з трьома дітьми: двоє дочок і син (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 9); // у знач. ім. Вже можна було розібрати, що там [у човні] сиділо четверо — двоє на веслах, а двоє — один проти одного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 386); Кажуть, якщо двоє палко покохали.., То для них, хороших, праця вдвічі мила, То ж у кожнім серці — вдвічі більше сили (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 44).

Фразеологічний словник української мови

ДВОЄ

ганя́ти (ганя́тися, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми. Намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно. Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. І взагалі він ніколи не вмів полювати за двома зайцями (Ю. Шовкопляс).

за двох, перев. зі сл. працюва́ти. Дуже багато. Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох (М. Стельмах).

між двох вогні́в, зі сл. потра́пити, опини́тися і под. У такому скрутному становищі, коли небезпека або неприємність загрожує з обох боків. (Кузьмін:) Отож, кажу, прийшли ми у село. Фашисти саме готували наступ. Ну, ми й потрапили між двох вогнів (Л. Дмитерко); На американськім континенті становище ускладнюється ще й тим, що в Сполучених Штатах якраз у розпалі передвиборна кампанія, конгресменам доводиться маневрувати між двох вогнів... (О. Гончар); Виходить, між двох вогнів опинилася (Марина). З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (В. Речмедін).

не (вмі́ти (могти́ і т. ін.)) зв’яза́ти двох слів (два сло́ва) (доку́пи). Бути неспроможним чітко, логічно, зв’язно висловлювати свої думки. Каландріно, виснажений .. втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв’язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша); Сахно .. довго не могла опанувати свого хвилювання й зв’язати два слова для відповіді (Ю. Смолич).

обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́ми з ким і без додатка. Недовго говорити, коротко перемовлятися з ким-небудь. Обмовлявся двома-трьома словами і, похмурий, неговіркий, ішов на свій перелаз (Григорій Тютюнник). обмо́витися хоч сло́вом. Він так і не дав Іванові Кириловичу обмовитися хоч словом, у трубці затутукало (В. Дрозд).

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний).

сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий).

става́ти на двох ла́пках. Бути готовим виконати будь-які бажання, чиї-небудь прохання; прислужувати, підкорятись чиїйсь волі, владі; служити комусь. — Цуцик ти, цуцик,— думає.— На двох лапках стаєш. До чого це воно? Хоч і начальство ж отець Полієвкт, а він же чоловік, як і ти… (А. Тесленко).

стоя́ти на двох кла́дках. Намагатися поділяти дві протилежні думки. Врешті Іскра зізнався, що він давно стоїть на двох кладках, тільки ж на тій, мальованій, ще й тримала жінка (Ю. Мушкетик).

убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак).

у двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому (командирові), що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув (з шапки) заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).

Ілюстрації

Двоє.jpg Двоє3.jpg Двоє2.jpg

Джерела та література

  1. http://sum.in.ua/s/dvoje
  2. http://slovopedia.org.ua/49/53396/357180.html