Відмінності між версіями «Ґреґорний»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
3. Який діє спритно, швидко, вправно в руках людини (про знаряддя праці). | 3. Який діє спритно, швидко, вправно в руках людини (про знаряддя праці). | ||
4. Який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. | 4. Який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. | ||
| + | |||
| + | Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (Іван Котляревський, I, 1952, 65); Сергієві здається, ніби мати й зростом поменшала. Однак лишилася вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 16); Моторні білочки; | ||
| + | // Жвавий. Панни відразу, по першім глечику квасного підсметання, віднаходять гумор, робляться свіжі й моторні (Іван Франко, IV, 1950, 260). | ||
| + | Поки стара мати допленталась додому, проворна Настя вже роздяглася, поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 310); Донька — висока, голубоока, струнка та проворна, як в'юн, дівчина років п'ятнадцяти — жваво налагодила що слід до чаю (Любов Яновська, I, 1959, 215); Жухарєв тим часом подався вперед, легкий, сухорлявий, проворний, як людина, що звикла багато бігати в житті (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 20); * Образно. Проворна зірка хвостом розсипала бліде багаття по чорному череві мовчазного неба (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 45); | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CoolClips_cart1008.png]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CoolClips_cart1008.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жвавий.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tytq.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 24: | Рядок 28: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 09:28, 16 листопада 2018
Ґреґорний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ґреґорний синонім до слова моторний. 1. Швидкий і вправний у роботі (про людину); меткий. 2. На що, до чого. Який має певну схильність; охочий до чого-небудь. 3. Який діє спритно, швидко, вправно в руках людини (про знаряддя праці). 4. Який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін.
Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (Іван Котляревський, I, 1952, 65); Сергієві здається, ніби мати й зростом поменшала. Однак лишилася вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 16); Моторні білочки; // Жвавий. Панни відразу, по першім глечику квасного підсметання, віднаходять гумор, робляться свіжі й моторні (Іван Франко, IV, 1950, 260). Поки стара мати допленталась додому, проворна Настя вже роздяглася, поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 310); Донька — висока, голубоока, струнка та проворна, як в'юн, дівчина років п'ятнадцяти — жваво налагодила що слід до чаю (Любов Яновська, I, 1959, 215); Жухарєв тим часом подався вперед, легкий, сухорлявий, проворний, як людина, що звикла багато бігати в житті (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 20); * Образно. Проворна зірка хвостом розсипала бліде багаття по чорному череві мовчазного неба (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 45);
Ілюстрації
|
|
|
|
