Відмінності між версіями «Гроно»
(Створена сторінка: '''Гроно, -на, '''''с. ''Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. '''Гроночко. '''''Ви, гроночки, не ...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Гроно, -на, '''''с. ''Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. '''Гроночко. '''''Ви, гроночки, не гронітеся. ''Мет. 176. | '''Гроно, -на, '''''с. ''Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. '''Гроночко. '''''Ви, гроночки, не гронітеся. ''Мет. 176. | ||
[[Категорія:Гр]] | [[Категорія:Гр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Словник української мови=== | ||
| + | '''ГРО́НО, а,''''' сер. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Юрій Яновський, II, 1954, 88); * Образно. І кличе синява жадана, І хоче гроно птиць ясне Догнати тінь аероплана (Максим Рильський, I, 1956, 342); * У порівняннях. А кучері були, мов грона рясні (Леся Українка, I, 1951, 285). | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | '''Англійська''''' - cluster/bunch. | ||
| + | '''Російська''''' - гроздь. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виноград-черный-Кишмиш151118.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:калинове гроно151118.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:grono151118.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|JNfVgDU5UQo}} | ||
| + | |||
| + | ==Це цікаво!== | ||
| + | ===Що таке гроно в літературі?=== | ||
| + | 1928 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»: | ||
| + | |||
| + | "О гроно п'ятірне нездоланих співців,крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,що розбиває лід одчаю і зневіри." | ||
| + | |||
| + | Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу». | ||
| + | Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла. | ||
| + | '''М. Зеров:''''' | ||
| + | • потреба «розробляти мову і стиль, удосконалювати техніку й синтаксичну гнучкість української поезії, називаючи їх „сухарями“ на розкішному бенкеті поетичної фантазії». | ||
| + | • дух класичної простоти, піднесене почуття, глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока версифікативна майстерність творів Зерова вражали сучасників. Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний, байдужий до актуальних проблем. | ||
| + | '''П. Филипович:''''' | ||
| + | • важав, що гармонійному розвитку національної літератури необхідне підґрунтя класичного світового письменства, не сприймав кон'юнктурної офіційної ідеологічної лінії в тогочасній поезії, виступав за підвищення культурного та художнього рівня літературних творів. Поетична творчість Ф. відзначається культурологічною насиченістю, осмисленням загальнолюдських етичних та естетичних цінностей. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ghrono | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:24, 15 листопада 2018
Зміст
Словник Грінченка
Гроно, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гроночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Сучасні словники
Словник української мови
ГРО́НО, а, сер. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Юрій Яновський, II, 1954, 88); * Образно. І кличе синява жадана, І хоче гроно птиць ясне Догнати тінь аероплана (Максим Рильський, I, 1956, 342); * У порівняннях. А кучері були, мов грона рясні (Леся Українка, I, 1951, 285).
Іншими мовами
Англійська - cluster/bunch. Російська - гроздь.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Це цікаво!
Що таке гроно в літературі?
1928 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»:
"О гроно п'ятірне нездоланих співців,крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,що розбиває лід одчаю і зневіри."
Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу». Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла. М. Зеров: • потреба «розробляти мову і стиль, удосконалювати техніку й синтаксичну гнучкість української поезії, називаючи їх „сухарями“ на розкішному бенкеті поетичної фантазії». • дух класичної простоти, піднесене почуття, глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока версифікативна майстерність творів Зерова вражали сучасників. Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний, байдужий до актуальних проблем. П. Филипович: • важав, що гармонійному розвитку національної літератури необхідне підґрунтя класичного світового письменства, не сприймав кон'юнктурної офіційної ідеологічної лінії в тогочасній поезії, виступав за підвищення культурного та художнього рівня літературних творів. Поетична творчість Ф. відзначається культурологічною насиченістю, осмисленням загальнолюдських етичних та естетичних цінностей.
