Відмінності між версіями «Допит»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|ESofecvH8_M}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 19:56, 15 листопада 2018
Допит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Зміст
Сучасні словники
ДО́ПИТ, у, чол., юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь. Увесь час інформували мене, як іде допит (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); Довго тривав допит свідків, аж набридло Явдосі чекати (Олесь Донченко, III, 1956, 13); * У порівняннях. Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті