Відмінності між версіями «Гончий»
(Створена сторінка: '''Гончий, -а, -е. '''О собакахъ: '''гончій'''. Употребляется какъ существительное: гонча. Левч. 15...) |
(→Див. також) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гончий, -а, -е. '''О собакахъ: '''гончій'''. Употребляется какъ существительное: гонча. Левч. 151. | '''Гончий, -а, -е. '''О собакахъ: '''гончій'''. Употребляется какъ существительное: гонча. Левч. 151. | ||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. мисл. Який швидко бігає, привчений шати звіра (про породу собак). Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); | ||
| + | // у знач. ім. гончий, чого, чол.; гонча, чої, жін. Собака цієї породи. Троянці в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі (Іван Котляревський, I, 1952, 181); — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (Олекса Стороженко, I, 1957, 290). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Пов'язаний з гонитвою (у 1 знач.) за ким-, чим-небудь. За обома джентльменами розіслано гончі листи (Іван Франко, VII, 1951, 441); Я рвонулась перед себе, але мене скоро завернули гончі поліцаї (Ірина Вільде, Пов. і опов.. 1949, 35). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гончий1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гончий2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гончая3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гона4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7JBAvA_2748}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/ghonchyj Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:32, 15 листопада 2018
Гончий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: гонча. Левч. 151.
Зміст
Сучасні словники
1. мисл. Який швидко бігає, привчений шати звіра (про породу собак). Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); // у знач. ім. гончий, чого, чол.; гонча, чої, жін. Собака цієї породи. Троянці в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі (Іван Котляревський, I, 1952, 181); — Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (Олекса Стороженко, I, 1957, 290).
2. перен. Пов'язаний з гонитвою (у 1 знач.) за ким-, чим-небудь. За обома джентльменами розіслано гончі листи (Іван Франко, VII, 1951, 441); Я рвонулась перед себе, але мене скоро завернули гончі поліцаї (Ірина Вільде, Пов. і опов.. 1949, 35).
Ілюстрації
|
|
|
|
