Відмінності між версіями «Плаксій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння нема, реманенту нема, а поки все дістануть, — весна минеться (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26). | 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння нема, реманенту нема, а поки все дістануть, — весна минеться (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560. | ||
+ | 3. Плаксій, ч. – той, хто багато і часто плаче (зазвичай про дітей). | ||
<gallery> | <gallery> | ||
Файл:Плаксій1.jpg | Файл:Плаксій1.jpg | ||
− | Файл:Плаксій2.jpg | + | Файл:Плаксій2.jpg |
</gallery> | </gallery> | ||
+ | |||
+ | #Відео[[https://www.youtube.com/watch?v=tQ-OZBNMvtc]] |
Поточна версія на 17:55, 15 листопада 2018
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
1. Те саме, що плакса. — Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (Іван Франко, VI, 1951, 178); Натруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (Олесь Донченко, VI, 1957, 426). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння нема, реманенту нема, а поки все дістануть, — весна минеться (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560. 3. Плаксій, ч. – той, хто багато і часто плаче (зазвичай про дітей).
- Відео[[1]]