Відмінності між версіями «Плаксій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560. | ||
| − | + | <gallery> | |
| + | Файл:Плаксій1.jpg | ||
| + | Файл:Плаксій2.jpg|Опис2 | ||
| + | </gallery> | ||
Версія за 17:49, 15 листопада 2018
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
1. Те саме, що плакса. — Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (Іван Франко, VI, 1951, 178); Натруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (Олесь Донченко, VI, 1957, 426). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння нема, реманенту нема, а поки все дістануть, — весна минеться (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560.
Опис2
