Відмінності між версіями «Чкатися»
(Створена сторінка: '''Чкатися, -чкаюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Цкати. '''Вх. Лем. 483. Категорія:Чк) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чкатися, -чкаюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Цкати. '''Вх. Лем. 483. | '''Чкатися, -чкаюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Цкати. '''Вх. Лем. 483. | ||
[[Категорія:Чк]] | [[Категорія:Чк]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = цкати. Вх. Лем. 483. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Чкатися, чкаюся, єшся, гл. = Цкати. Вх. Лем. 483. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | чкатися | ||
| + | чкатся, Пн. | ||
| + | Гикатися, ікатися (про приступ гикавки). | ||
| + | -Чкат мі ся. - Чке мі ся. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ікати2.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ікати.jpeg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ікати1.jpeg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| IgC4vykgZb4}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | === Чому люди ікають? === | ||
| + | Установлено, що гикавка виникає за рахунок періодичного скорочення деяких дихальних м’язів, розташованих у грудях і діафрагмі. А от те, яку функцію в організмі вона виконує, науці поки ще точно невідомо. Найчастіше гикавка виникає у відповідь на якесь роздратування шлунка, коли сигнал по блукаючому нерві (вагусу) іде в мозок, а від нього по діафрагмальному нерві (френикусу) направляється до діафрагми, якраз й викликаючи її скорочення, тобто гикавку. | ||
| + | Як правило, гикавка виникає, якщо людина довго не їла або ж погано пережовувала їжу, а також при вживанні великої кількості рідини. Ще вона може бути наслідком нервового потрясіння або загального переохолодження організму. | ||
| + | У принципі періодично виникаюча й швидко минаюча гикавка безпечна для організму, але якщо вона стає болісною й людина подовгу не може від неї позбутися, тоді це може бути ознакою серйозного внутрішнього захворювання. | ||
| + | |||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/Чкатися]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 11:45, 15 листопада 2018
Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = Цкати. Вх. Лем. 483.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = цкати. Вх. Лем. 483.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Чкатися, чкаюся, єшся, гл. = Цкати. Вх. Лем. 483.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
чкатися чкатся, Пн. Гикатися, ікатися (про приступ гикавки). -Чкат мі ся. - Чке мі ся.
Ілюстрації
|
|
МедіаЦікаві фактиЧому люди ікають?Установлено, що гикавка виникає за рахунок періодичного скорочення деяких дихальних м’язів, розташованих у грудях і діафрагмі. А от те, яку функцію в організмі вона виконує, науці поки ще точно невідомо. Найчастіше гикавка виникає у відповідь на якесь роздратування шлунка, коли сигнал по блукаючому нерві (вагусу) іде в мозок, а від нього по діафрагмальному нерві (френикусу) направляється до діафрагми, якраз й викликаючи її скорочення, тобто гикавку. Як правило, гикавка виникає, якщо людина довго не їла або ж погано пережовувала їжу, а також при вживанні великої кількості рідини. Ще вона може бути наслідком нервового потрясіння або загального переохолодження організму. У принципі періодично виникаюча й швидко минаюча гикавка безпечна для організму, але якщо вона стає болісною й людина подовгу не може від неї позбутися, тоді це може бути ознакою серйозного внутрішнього захворювання. [1] |
