Відмінності між версіями «Удушити»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | ''Тлумачення слова у сучасних словниках:'' |
| + | |||
| + | '''УДУШИТИ (ВДУШИТИ)''', ушу, ушиш, док., перех. | ||
| + | 1. Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. Де б і не добачила вона [Анна] його [Саву].., тут і кидалася на нього звірюкою й силувала [силувалася] вдушити (Ольга Кобилянська, II, 1956, 242); — Ой, який же бо ти дужий! Коли б ще трохи дужче — задушив би мене навіки! — Удушив би, кажеш? (Марко Вовчок, I, 1955, 158); Навіть приречений на смерть до останньої хвилини, поки його не скосить куля або не вдушить на шиї петля, надіється на якесь чудо (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 154); | ||
| + | // Налягти, натиснути на кого-, що-небудь або стиснути когось з усіх боків. Знов кидається у бій [гуцул] і валить топірцем направо-наліво, аж поки не сєдуть [сядуть] на нім десіть [десять] душ, не скрутять в'язи, не вдушать, навалившися всіма тілами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 356). | ||
| + | |||
| + | 2. Утруднити дихання або отруїти (димом, газом і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Довести до знемоги, смерті, загину; знищити. — Люди добрі! — гукнув Карпо, наближаючись до громади.. — Тепер він [Притика] умер, — хто, як не громада, за нього повинна платити? — Брешеш! Не вмер, а околів! — гукнув Грицько. — Не вмер Данило, так болячка вдушила! — хтось сказав з громади (Панас Мирний, III, 1954, 50). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Силою покласти край розвитку, діяльності, існуванню чого-небудь; | ||
| + | // Не дати можливості виявитися; затамувати, відігнати (почуття, біль, думки і т. ін.). Вдушив [Храпков] принишклий було біль виразки й зовсім спокійним тоном лікаря повідомив: — Ні, не повернулася вона [Любов Прохорівна], Саїд Алі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 471). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Udushiti141118.1.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Udushiti141118.2.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Ug2xGZ8suow}} | ||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | |||
| + | * удушить (російська) | ||
| + | * дадушыць (білоруська) | ||
| + | * strangle (англійська) | ||
| + | * suffocatur (латинська) | ||
| + | * erwürgen (німецька) | ||
| + | * kvele (норвезька) | ||
| + | * udusić (польська) | ||
| + | * strangolare (італійська) | ||
| + | * suffoquer (французька) | ||
| + | * dusit (чеська) | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/udushyty Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 399.] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/udushyty | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 00:00, 15 листопада 2018
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило. Ном. № 3778.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
УДУШИТИ (ВДУШИТИ), ушу, ушиш, док., перех. 1. Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. Де б і не добачила вона [Анна] його [Саву].., тут і кидалася на нього звірюкою й силувала [силувалася] вдушити (Ольга Кобилянська, II, 1956, 242); — Ой, який же бо ти дужий! Коли б ще трохи дужче — задушив би мене навіки! — Удушив би, кажеш? (Марко Вовчок, I, 1955, 158); Навіть приречений на смерть до останньої хвилини, поки його не скосить куля або не вдушить на шиї петля, надіється на якесь чудо (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 154); // Налягти, натиснути на кого-, що-небудь або стиснути когось з усіх боків. Знов кидається у бій [гуцул] і валить топірцем направо-наліво, аж поки не сєдуть [сядуть] на нім десіть [десять] душ, не скрутять в'язи, не вдушать, навалившися всіма тілами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 356).
2. Утруднити дихання або отруїти (димом, газом і т. ін.).
3. перен. Довести до знемоги, смерті, загину; знищити. — Люди добрі! — гукнув Карпо, наближаючись до громади.. — Тепер він [Притика] умер, — хто, як не громада, за нього повинна платити? — Брешеш! Не вмер, а околів! — гукнув Грицько. — Не вмер Данило, так болячка вдушила! — хтось сказав з громади (Панас Мирний, III, 1954, 50).
4. перен. Силою покласти край розвитку, діяльності, існуванню чого-небудь; // Не дати можливості виявитися; затамувати, відігнати (почуття, біль, думки і т. ін.). Вдушив [Храпков] принишклий було біль виразки й зовсім спокійним тоном лікаря повідомив: — Ні, не повернулася вона [Любов Прохорівна], Саїд Алі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 471).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
- удушить (російська)
- дадушыць (білоруська)
- strangle (англійська)
- suffocatur (латинська)
- erwürgen (німецька)
- kvele (норвезька)
- udusić (польська)
- strangolare (італійська)
- suffoquer (французька)
- dusit (чеська)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 399.
