Відмінності між версіями «Четверо»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''ЧЕ́ТВЕРО''', чотирьох, числ., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині). | ||
| + | |||
| + | '''''Він однією рукою четверо коней, запряжених у ридван, на задні ноги осаджує''''' ''(Панас Мирний, IV, 1955, 336)''; | ||
| + | |||
| + | '''''У тому селі жив один чоловік та мав четверо дітей''''' ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 52)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях, четверо саней, переповнених весільчанами, шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу''''' ''(Олександр Довженко, I, 1958, 153)''; | ||
| + | |||
| + | '''''На чудній тачанці сиділо четверо. Попереду — бородань та безвусий, біля кулемета — довговусий дядько й молодий тендітний червоноармієць''''' ''(Юрій Яновський, II, 1958, 240)''. | ||
| + | |||
| + | *По четверо, у знач. присл. — по чотири особи. | ||
| + | |||
| + | '''''Марширували по двоє, по четверо, по вісім чоловік у шерензі''''' ''(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 107)''. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:14, 14 листопада 2018
Четверо, числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧЕ́ТВЕРО, чотирьох, числ., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині).
Він однією рукою четверо коней, запряжених у ридван, на задні ноги осаджує (Панас Мирний, IV, 1955, 336);
У тому селі жив один чоловік та мав четверо дітей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 52);
Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях, четверо саней, переповнених весільчанами, шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (Олександр Довженко, I, 1958, 153);
На чудній тачанці сиділо четверо. Попереду — бородань та безвусий, біля кулемета — довговусий дядько й молодий тендітний червоноармієць (Юрій Яновський, II, 1958, 240).
- По четверо, у знач. присл. — по чотири особи.
Марширували по двоє, по четверо, по вісім чоловік у шерензі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 107).
Ілюстрації
|
|
|
|
