Відмінності між версіями «Межи»

Версія за 21:52, 14 листопада 2018

Межи. См. Меж.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МІЖ, МЕЖИ, МЕЖ, прийм.

Уживається із род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з між, межи, меж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд., рідше з род. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь. Між коморою та будиночком ворота й хвіртка. Біля воріт дві тополі (Олександр Довженко, I, 1958, 217); Марія вже сама. Могилка матері зазеленіла бур'яном поблизу залізниці між Краковом і Варшавою (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 31); Корова пильно подивилась на дівчину і важко зітхнула, а та її почухала між рогами (Михайло Стельмах, I, 1962, 473); Коли на широкій долині між гір Зібралась великая рада, Роберт тоді вийшов до люду (Леся Українка, I, 1951, 353); Василь і сам не помітив, як закурів шлях від гопака й пил зазолотів між тинів через всю вуличку (Олександр Довженко, I, 1958, 88).

2. із знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована дія. Вона покірно витягла руки поверх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 279); А ще сих слів не сказав [Георгій], як злодій вдарив його кулаком межи очі (Василь Стефаник, I, 1949, 159); По садках залопотіли зенітки.. Бійці заметались.. В нестямі дерлися кудись між стрімке каміння і знову скочувались вниз (Олесь Гончар, III, 1959, 86).

Часові відношення

3. з оруд., рідше з род. в. Уживається при означенні проміжку часу, в який щось відбувається. Всі згадані праці [«На віру», «Ціпов'яз» та ін.] друкувалися межи 1893—1897 роками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 196); // Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими що-небудь відбувається. Довго вони, як бачите, Меж мови-розмови Цілувались, обнімались 3 усієї сили (Тарас Шевченко, I, 1953, 95); Між приступами кашлю він вигукував окремі фрази (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 17).

Об'єктні відношення

4. з оруд. і знах. в. Уживається при означенні предметів, осіб взаємозв'язаних або які вступають у взаємодію одне з одним. Між матір'ю і сином настав мир та лад (Панас Мирний, IV, 1955, 117); Густе віття перепліталось межи собою — і над тобою, мов баня зелена, кучерява (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, відвертіші, мирніші, тихіші (Олесь Гончар, III, 1959, 31); Розгорнулося змагання між тракторними бригадами (Радянська Україна, 9.VII 1946, 3); Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники (Марко Вовчок, I, 1955, 310).

5. з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які порівнюються, зіставляються між собою. Для нього не було різниці між дійсністю й сном. Яка різниця, коли у сні так само бачиш, смієшся, страждаєш, переживаєш? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 287); І хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним (Михайло Стельмах, II, 1962, 48); — Цей день, найбільший межи днів, .. Сторінку щастя нам відкрив (Максим Рильський, II, 1960, 29).

6. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи предметів, осіб, явищ, між якими щось розподіляється. Він усе думав, нащо то бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); Зозуля відвернувся, .. потім зібрав від забитих патрони і зброю, і вони розділили їх між собою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 536); — Мало! А тоді буде більше, як поділите [поле] межи діти на грядочки? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113).

Означально-обставинні відношення

7. з оруд. і род. в. Уживається при означенні яких-небудь однорідних осіб, предметів, в оточенні яких перебуває предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед. Умийся, серденько! Бо мати Он дивиться, й не пізнає Межи дітьми дитя своє (Тарас Шевченко, II, 1963, 30); Між підводами метушився Маковейчик (Олесь Гончар, III, 1959, 72); Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скайську браму на поле (Леся Українка, II, 1951, 327); Уживається при означенні осіб, предметів, до числа яких входить предмет мовлення. Не дуже змінилася Босівка через п'ять років.. Кілька людей померло, — межи ними й Харшпон з Уляною (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 449); На ослоні купка жінок: стара Карпенчиха, ще якісь. А між них, як між колоссям стиглим квітки, дівчата. В барвистих хустках, які в стрічках червоних (Андрій Головко, II, 1957, 127); А як прийде та смерть і під музики шум нас засиплють землею глухою, між веселих людей, повні щастя і дум, будем жити ми в пісні з тобою (Володимир Сосюра, II, 1958, 129). Між (межи) нами [кажучи] — про що-небудь секретне, про те, що не слід говорити іншим. Та й, межи нами кажучи, до чого нам тепер ті маніфестації (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 168); — Хай це буде між нами, Женю, — говорив тоді Сіверцев, — але я пильно бережу зір ... (Олесь Гончар, III, 1959, 266); [Ліда:] У тебе такі масштаби, Аркадій, — мені аж ніяково. Я ж в столиці — тільки між нами — ніколи ще не була (Олександр Корнійчук, I, 1955, 96); Між тим — тим часом, у той час. Між тим, солдат поволі підійшов до груші й, раптом обійнявши її, так якось сумно пригорнувся до неї (Олександр Довженко, I, 1958, 327).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови — Академічний тлумачний словник (1970—1980) // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С. 726.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/mizh