Відмінності між версіями «Шептуха»
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
2. також у сполуч. із сл. баба, бабка, заст. Жіночий рід до шептун 3. Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух — не допомагає (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 85); [2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Марко Кропивницький, I, 1958, 479); Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю.. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86). | 2. також у сполуч. із сл. баба, бабка, заст. Жіночий рід до шептун 3. Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух — не допомагає (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 85); [2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Марко Кропивницький, I, 1958, 479); Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю.. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86). | ||
| + | |||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | Синоніми: знахарка, чаклунка. | ||
| + | |||
| + | ==Знахарство== | ||
| + | Зна́харство — система лікування захворювань, яка ґрунтується на уявленнях про їхнє надприродне походження: внаслідок впливу наврочення, прокльонів, вселення злих духів тощо. На початковому етапі розвитку цивілізації знахарство не відокремлювалося від народної медицини, пізніше поняття народної медицини набуло значення сукупності емпіричних знань про цілительські засоби матеріального характеру (зілля, гігієнічні навички). Знахарство ж засновано на магічних і релігійних містичних прийомах. Сучасні прояви знахарства відрізняються залежно від етнокультурних особливостей і характеру релігійних вірувань у суспільстві. | ||
| + | |||
| + | '''Знахарі в народних віруваннях''' | ||
| + | |||
| + | Основною рисою знахарської терапії дослідниками називається заспокоєння хворого, а не дійсне лікування. Цьому служать замовляння, які створюють образ загадкового дійства, яким розпоряджається знахар. Замовляння як правило промовляються пошепки, розміреним тоном, з тавтологіями, в обстановці тиші та при загадкових маніпуляціях предметами. Чим складніше і незрозуміліше замовляння, тим на погляд неосвіченої людини є сильнішим знахар. Лікування буває зведеним до викликання рвоти у хворого за допомогою речовин рвотної дії чи просто огидних засобів (комахи, сеча, які слід проковтнути). Разом з тим використання настоянок і відварів трав дійсно може мати лікувальний ефект, що сприяє складанню каталогів і керівництв: «травників» і «квітників». | ||
| + | |||
| + | В Україні дозволяється обмежене заняття знахарством як народною і нетрадиційною медициною. Право на це мають особи, які отримали спеціальний дозвіл, виданий Міністерством охорони здоров'я (МОЗ). Законом визначено заборону на лікування знахарями чи цілителями онкологічних хворих; лікування хворих на інфекційні захворювання, у тому числі венеричні та заразні шкірні, лікування психічно хворих, наркоманів, догляд та лікування ускладнень вагітності; хірургічні втручання, проведення заходів із використанням методу гіпнозу. | ||
| + | |||
| + | Існуванню знахарства в сучасності сприяє неспроможність державної ланки медичної допомоги реалізувати досягнення сучасної медицини, а також дороговизна медичного обслуговування. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4-51.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Znaxarka.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:660x440_0_e6c98f9a8d528121e64c4adf0982519e@785x525_0xc0a839a2_5036150261477934075.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1522766486_42.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 24: | Рядок 38: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE ''(Знахарство)'' | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 33: | Рядок 49: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:18, 14 листопада 2018
Шептуха, -хи, ж. = Шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Шептуха
1. Жіночий рід до шептун 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис, 1864, № 8414); Перший клопіт — це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 206).
2. також у сполуч. із сл. баба, бабка, заст. Жіночий рід до шептун 3. Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух — не допомагає (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 85); [2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Марко Кропивницький, I, 1958, 479); Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю.. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).
Синоніми
Синоніми: знахарка, чаклунка.
Знахарство
Зна́харство — система лікування захворювань, яка ґрунтується на уявленнях про їхнє надприродне походження: внаслідок впливу наврочення, прокльонів, вселення злих духів тощо. На початковому етапі розвитку цивілізації знахарство не відокремлювалося від народної медицини, пізніше поняття народної медицини набуло значення сукупності емпіричних знань про цілительські засоби матеріального характеру (зілля, гігієнічні навички). Знахарство ж засновано на магічних і релігійних містичних прийомах. Сучасні прояви знахарства відрізняються залежно від етнокультурних особливостей і характеру релігійних вірувань у суспільстві.
Знахарі в народних віруваннях
Основною рисою знахарської терапії дослідниками називається заспокоєння хворого, а не дійсне лікування. Цьому служать замовляння, які створюють образ загадкового дійства, яким розпоряджається знахар. Замовляння як правило промовляються пошепки, розміреним тоном, з тавтологіями, в обстановці тиші та при загадкових маніпуляціях предметами. Чим складніше і незрозуміліше замовляння, тим на погляд неосвіченої людини є сильнішим знахар. Лікування буває зведеним до викликання рвоти у хворого за допомогою речовин рвотної дії чи просто огидних засобів (комахи, сеча, які слід проковтнути). Разом з тим використання настоянок і відварів трав дійсно може мати лікувальний ефект, що сприяє складанню каталогів і керівництв: «травників» і «квітників».
В Україні дозволяється обмежене заняття знахарством як народною і нетрадиційною медициною. Право на це мають особи, які отримали спеціальний дозвіл, виданий Міністерством охорони здоров'я (МОЗ). Законом визначено заборону на лікування знахарями чи цілителями онкологічних хворих; лікування хворих на інфекційні захворювання, у тому числі венеричні та заразні шкірні, лікування психічно хворих, наркоманів, догляд та лікування ускладнень вагітності; хірургічні втручання, проведення заходів із використанням методу гіпнозу.
Існуванню знахарства в сучасності сприяє неспроможність державної ланки медичної допомоги реалізувати досягнення сучасної медицини, а також дороговизна медичного обслуговування.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE (Знахарство)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 442. http://sum.in.ua/p/11/442/1
