Відмінності між версіями «Цюкати»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''ЦЮКАТИ''', аю, аєш, недок., чим і без додатка. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. і неперех. Ударяти, стукати чим-небудь по чомусь. Василь сідає, а Мирон починає рахувати, цюкаючи за кождим разом бучком о землю: один, два, три, чотири... (Іван Франко, I, 1955, 231); — Не поспішайте, — спокійно зауважив Богдан, цюкаючи молотком по долоті і працюючи біля колоди (Юрій Яновський, II, 1958, 154); Батько сердиться за невірний спів на всіх, але чужу дитину покарати незручно. Найчастіше його камертон цюкає по ніжних лобиках Тереська і двох сестричок (Терень Масенко, Роман.., 1970, 38); | ||
| + | |||
| + | Юрко замислено покусував верхню губу, цюкав молотком по каменю (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 93); | ||
| + | |||
| + | // Постукувати злегка, помалу, виконуючи якусь роботу. Я підходжу, здоровкаюсь до циганчуків, що де-не-де там цюкають біля неї аби-аби: вона-бо зовсім готова. — Іх, і качеля ж, татку мій, — приказує один циганчук (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 15); — Хліб не молочений? — А хто ж його змолотить? — Цюкаємо по півкопи (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 96); | ||
| + | |||
| + | // перев. із сл. сокира. Рубати, тесати (звичайно не докладаючи великих зусиль). Сидить там пасічник з білою бородою, ..цюкає сокирою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); Мерзла земля аж дзвеніла, коли дівчина, не здолавши її лопатою, цюкала сокирою (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 83); Чекаючи кожну хвилину посланця з правління, сів [Макар] цюкати дрова (Петро Панч, II, 1956, 112); Василь не розумів, що таке «ренегати», але ж очевидно, що вже щось не чесне. Кілька днів він з такою злістю цюкав сокирою, мов по лютому ворогу (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 32); | ||
| + | |||
| + | // розм. Уміти працювати сокирою (не дуже вправно). [Митрохван:] Дорогою почав [панок] мене розпитувать, та як довідався, що я й сокирою трохи цюкаю, так і каже: наймись до мене за хазяїна до плугів (Марко Кропивницький, II, 1958, 143); | ||
| + | |||
| + | // Сапувати (перев. не на повну силу). — Вони, правда, нездужають, а сапачкою цюкать можуть (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1940, 180); В своєму городі Василина Римар сапкою цюкає зачерствілу землю (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 260); Присоромлена сміхом подруг, Ксеня враз намурмосилась і з перебільшеним старанням почала цюкати сапою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 92); | ||
| + | |||
| + | // Бити дзьобом; довбати. Миколка, якось і зараз, годував голубів. Вони весело кружляли навколо нього, бадьоро цюкали носиками в землю (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 242); * Образно. Голос Тугаєвича вже не кружляв легкою пташиною над кудлатими головами, а починав дятлом цюкати по головах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 378). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех. Ударяючись об що-небудь, видавати стук. Чуємо вже — сокира цюкає і голос вітер до нас зносить — пісні хтось співає (Марко Вовчок, I, 1955, 203); На згарищах цюкають сокири й співають пили (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 282); І сокири цюкають якось не як звичайно — дзвенять (Андрій Головко, I, 1957, 192). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F824898e137443ce4ae663852e5b8e6b.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Garden.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дятел_большой_пёстрый_KR_01.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 17: | Рядок 36: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 253. http://sum.in.ua/p/11/253/2 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/cjukaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:18, 14 листопада 2018
Цю́кати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЦЮКАТИ, аю, аєш, недок., чим і без додатка.
1. перех. і неперех. Ударяти, стукати чим-небудь по чомусь. Василь сідає, а Мирон починає рахувати, цюкаючи за кождим разом бучком о землю: один, два, три, чотири... (Іван Франко, I, 1955, 231); — Не поспішайте, — спокійно зауважив Богдан, цюкаючи молотком по долоті і працюючи біля колоди (Юрій Яновський, II, 1958, 154); Батько сердиться за невірний спів на всіх, але чужу дитину покарати незручно. Найчастіше його камертон цюкає по ніжних лобиках Тереська і двох сестричок (Терень Масенко, Роман.., 1970, 38);
Юрко замислено покусував верхню губу, цюкав молотком по каменю (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 93);
// Постукувати злегка, помалу, виконуючи якусь роботу. Я підходжу, здоровкаюсь до циганчуків, що де-не-де там цюкають біля неї аби-аби: вона-бо зовсім готова. — Іх, і качеля ж, татку мій, — приказує один циганчук (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 15); — Хліб не молочений? — А хто ж його змолотить? — Цюкаємо по півкопи (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 96);
// перев. із сл. сокира. Рубати, тесати (звичайно не докладаючи великих зусиль). Сидить там пасічник з білою бородою, ..цюкає сокирою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); Мерзла земля аж дзвеніла, коли дівчина, не здолавши її лопатою, цюкала сокирою (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 83); Чекаючи кожну хвилину посланця з правління, сів [Макар] цюкати дрова (Петро Панч, II, 1956, 112); Василь не розумів, що таке «ренегати», але ж очевидно, що вже щось не чесне. Кілька днів він з такою злістю цюкав сокирою, мов по лютому ворогу (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 32);
// розм. Уміти працювати сокирою (не дуже вправно). [Митрохван:] Дорогою почав [панок] мене розпитувать, та як довідався, що я й сокирою трохи цюкаю, так і каже: наймись до мене за хазяїна до плугів (Марко Кропивницький, II, 1958, 143);
// Сапувати (перев. не на повну силу). — Вони, правда, нездужають, а сапачкою цюкать можуть (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1940, 180); В своєму городі Василина Римар сапкою цюкає зачерствілу землю (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 260); Присоромлена сміхом подруг, Ксеня враз намурмосилась і з перебільшеним старанням почала цюкати сапою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 92);
// Бити дзьобом; довбати. Миколка, якось і зараз, годував голубів. Вони весело кружляли навколо нього, бадьоро цюкали носиками в землю (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 242); * Образно. Голос Тугаєвича вже не кружляв легкою пташиною над кудлатими головами, а починав дятлом цюкати по головах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 378).
2. неперех. Ударяючись об що-небудь, видавати стук. Чуємо вже — сокира цюкає і голос вітер до нас зносить — пісні хтось співає (Марко Вовчок, I, 1955, 203); На згарищах цюкають сокири й співають пили (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 282); І сокири цюкають якось не як звичайно — дзвенять (Андрій Головко, I, 1957, 192).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 253. http://sum.in.ua/p/11/253/2
