Відмінності між версіями «Умитель»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ум]] | [[Категорія:Ум]] | ||
| − | 1. Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Тим часом татари розбивають вікна і вскакують у хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 434); Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 18); Коло берега кригу розбив штормик (Юрій Яновський, II, 1958, 188); | + | 1. Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Тим часом татари розбивають вікна і вскакують у хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 434); Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 18); Коло берега кригу розбив штормик (Юрій Яновський, II, 1958, 188); |
// Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. Якийсь час працюють мовчки. Зет приносить нову брилу і знов розбиває її (Леся Українка, I, 1951, 447); Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 48); Микула виніс із хижі й розбив на дерев'яному чурбані дві корчаги — на цій землі вони батьку Анту не були потрібні (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); | // Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. Якийсь час працюють мовчки. Зет приносить нову брилу і знов розбиває її (Леся Українка, I, 1951, 447); Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 48); Микула виніс із хижі й розбив на дерев'яному чурбані дві корчаги — на цій землі вони батьку Анту не були потрібні (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); | ||
// безос. Дерево превисоченне було; його так до половини у мілку щепу розбило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 414). | // безос. Дерево превисоченне було; його так до половини у мілку щепу розбило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 414). | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
2. Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін. Буря розбила корабель, усі загинули, і тільки Євгешка врятувався (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); Козаки розбили винницю й випустили в мерзлі рівчаки спирт і вино (Юрій Яновський, I, 1958, 88); Ось танк чорніє між ланів, не здатний вже до бою. Артилерист його розби | 2. Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін. Буря розбила корабель, усі загинули, і тільки Євгешка врятувався (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); Козаки розбили винницю й випустили в мерзлі рівчаки спирт і вино (Юрій Яновський, I, 1958, 88); Ось танк чорніє між ланів, не здатний вже до бою. Артилерист його розби | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vaza2.png|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 22:54, 13 листопада 2018
Уми́тель, нар. Въ клочки, въ дребезги.
1. Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Тим часом татари розбивають вікна і вскакують у хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 434); Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки (Михайло Стельмах, I, 1962, 139); Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 18); Коло берега кригу розбив штормик (Юрій Яновський, II, 1958, 188);
// Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. Якийсь час працюють мовчки. Зет приносить нову брилу і знов розбиває її (Леся Українка, I, 1951, 447); Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 48); Микула виніс із хижі й розбив на дерев'яному чурбані дві корчаги — на цій землі вони батьку Анту не були потрібні (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); // безос. Дерево превисоченне було; його так до половини у мілку щепу розбило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 414). ♦ Глек розбити див. глек; Лобом горіхи розбивати — марно витрачати зусилля, час на що-небудь, займатись пустою справою. — А кажуть, що комендант до вас кожну ніч ходить. — Ну, досить лобом горіхи розбивати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 456); Розбивати (розбити) лід див. лід; Розбивати (розбити) окови (кайдани і т. ін.) — позбуватися того, що сковує чиюсь волю; звільнятися від чогось, подолавши чийсь опір. Ми розбили вже окови, Ворогів ми спиним сказ, Прапор наш, залитий кров'ю, Не одбить нікому в нас (Українські народні думи.., 1955, 372); Не насмілюються [люди] звести очі на Хо, глянути страхові в вічі... Хо знає, що тільки одиниці зважуються на це, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 150); Розбити горщик (горщика) [з лемішкою] — те саме, що Глек розбити (див. глек). [Старшина:] Так кажи товком, за віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили?.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 504); Розбити макітру див. макітра.
2. Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін. Буря розбила корабель, усі загинули, і тільки Євгешка врятувався (Олесь Донченко, VI, 1957, 51); Козаки розбили винницю й випустили в мерзлі рівчаки спирт і вино (Юрій Яновський, I, 1958, 88); Ось танк чорніє між ланів, не здатний вже до бою. Артилерист його розби
Ілюстрації
|
