Відмінності між версіями «Кудля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.JPEG|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 10:29, 12 листопада 2018
Ку́для, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе. Екатер. г.
Зміст
Сучасні словники
Кудля - Скуйовджені пасма волосся або вовни. От дурна псина.. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (Коцюб., II, 1955, 226); — Ти на чоботи не лягай, бо й так гаряче,— сказав Артем, висмикуючи носки чобіт з-під кудлів пса (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40).
Ілюстрації
|
x140px |
|
|
