Відмінності між версіями «Келенька»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:IMG 6182-1024x682.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:IMG 6182-1024x682.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:245432.p.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:245432.p.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|} | |} | ||
Рядок 17: | Рядок 16: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | * [[Келія]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Поточна версія на 18:50, 11 листопада 2018
Ке́ленька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Келенька, також келія, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511).