Відмінності між версіями «Когутик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | * [[Когут]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 18:33, 11 листопада 2018
Когутик, -ка, м. Ум. отъ во́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхній конецъ смереки. Шух. І. 176. 3) Узелъ на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курокъ ружья. Шух. І. 229. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
Зміст
Сучасні словники
1. Півень. В курнику запіяв когут (Іван Франко, VII, 1951, 9); На всіх кінцях Гори вже іржуть коні, реве худоба, співають когути (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 304)
2. Тетеря
3. Китиця з півнячого пір'я на капелюсі. — У нас, знаєте, носять на кресанях дорогі угорські когути (Юрій Федькович, II, 1960, 29).
Ілюстрації
|
|
|
