Відмінності між версіями «Брус»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | '''БРУС''', а, ч. | ||
+ | |||
+ | 1. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. ''Вся хата була зложена з липових .. брусів'' (Стор., І, 1957, 226); ''Андрусь купив віз і пару добрих коней і возив дубові бруси для залізної дороги'' (Фр., III, 1950, 66); ''Нетерпляче кидається [раб-гебрей], притуляючи голову до затіненого боку бруса камінного'' (Л. Укр., II, 1951, 242); ''Майстри тесали податливу деревину, ладнали бруси, скріплювали'' (Шиян, Гроза.., 1956, 628). | ||
+ | |||
+ | '''Парале́льні бруси́''' — гімнастичний прилад, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до підставок. Криниця припасовував труби для паралельних брусів і турника (Бойч., Молодість, 1949, 296); ''Він підійшов до брусів і спробував підтягнутись угору на руках'' (Донч., II, 1956, 387). | ||
+ | |||
+ | 2. Довгастий чотиригранний шматок чого-небудь. Брус мила (Сл. Гр.). | ||
+ | |||
+ | 3. Спеціальний камінь для гостріння металевих предметів (ножа, коси і т. ін.). ''Бодай коса зломилася, а брус перебився'' (Пісні та романси.., І, 1956, 123); [Конон:] А попереду Молодий косар косе, Чорнява вдова Бруса йому підносе (Кроп., II, 1958, 431). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:19, 10 листопада 2018
Брус, -са, м. 1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллелепипеда. Брус мила. 2) Оселокъ, брусокъ. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. ІІІ. 29 Ум. Брусок, брусик. Ув. Брусище, брусяка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БРУС, а, ч.
1. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (Стор., І, 1957, 226); Андрусь купив віз і пару добрих коней і возив дубові бруси для залізної дороги (Фр., III, 1950, 66); Нетерпляче кидається [раб-гебрей], притуляючи голову до затіненого боку бруса камінного (Л. Укр., II, 1951, 242); Майстри тесали податливу деревину, ладнали бруси, скріплювали (Шиян, Гроза.., 1956, 628).
Парале́льні бруси́ — гімнастичний прилад, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до підставок. Криниця припасовував труби для паралельних брусів і турника (Бойч., Молодість, 1949, 296); Він підійшов до брусів і спробував підтягнутись угору на руках (Донч., II, 1956, 387).
2. Довгастий чотиригранний шматок чого-небудь. Брус мила (Сл. Гр.).
3. Спеціальний камінь для гостріння металевих предметів (ножа, коси і т. ін.). Бодай коса зломилася, а брус перебився (Пісні та романси.., І, 1956, 123); [Конон:] А попереду Молодий косар косе, Чорнява вдова Бруса йому підносе (Кроп., II, 1958, 431).