Відмінності між версіями «Сіножатка»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сіножатка, -ки, '''''ж. ''= '''Сіножать. '''Маркев. 45. ''Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. ''Котл. Нп. 351. | '''Сіножатка, -ки, '''''ж. ''= '''Сіножать. '''Маркев. 45. ''Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. ''Котл. Нп. 351. | ||
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] | ||
| + | ==Тлумачення слова в сучасних словниках== | ||
| + | СІНО́ЖА́ТЬ=СІНОКІС, і, жін (чол). неістота. | ||
| + | |||
| + | 1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28). | ||
| + | |||
| + | 2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб України, 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, — А в серці: сонячна сіножать, 3 граблями дівчина струнка (Максим Рильський, I, 1956, 56). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | Sinokis101118.jpg [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
Версія за 16:33, 10 листопада 2018
Сіножатка, -ки, ж. = Сіножать. Маркев. 45. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. Котл. Нп. 351.
Тлумачення слова в сучасних словниках
СІНО́ЖА́ТЬ=СІНОКІС, і, жін (чол). неістота.
1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28).
2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб України, 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, — А в серці: сонячна сіножать, 3 граблями дівчина струнка (Максим Рильський, I, 1956, 56).
Ілюстрації
Sinokis101118.jpg 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
