Відмінності між версіями «Острах»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Острах, -ху, '''''м. ''Боязнь, страхъ, ужасъ. ''Острах молодих трясе. ''Мкр. Г. 53. ''Усю ніченьку ні на волос не заснули, такий острах узяв. ''ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117. | '''Острах, -ху, '''''м. ''Боязнь, страхъ, ужасъ. ''Острах молодих трясе. ''Мкр. Г. 53. ''Усю ніченьку ні на волос не заснули, такий острах узяв. ''ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117. | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. В селі порідшало німців.. Тільки загін один для остраху людського лишили біля старости (Іван Ле, Мої листи, 1945, 49); Дівчата врозтіч кидаються від коня, а коли минає перший острах, починають сміятися (Михайло Стельмах, I, 1962, 325); | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут | + | |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:16, 10 листопада 2018
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Сучасні словники
Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. В селі порідшало німців.. Тільки загін один для остраху людського лишили біля старости (Іван Ле, Мої листи, 1945, 49); Дівчата врозтіч кидаються від коня, а коли минає перший острах, починають сміятися (Михайло Стельмах, I, 1962, 325);
Ілюстрації
.jpg)
|
|
