Відмінності між версіями «Словечко»

Поточна версія на 00:47, 10 листопада 2018

Слове́чко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СЛОВЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до слово 1.- Чого ж ти, Василино, мовчиш? промов до мене хоч словечко, моє серце. Чи слати до тебе старостів, чи ні? (Н.-Лев., II, 1956, 61); На два мої листи (картка з Криму і лист звідси) не дістав я од Вас ані словечка - і се мене непокоїть (Коцюб., III, 1956, 398); У них [синів] була своя окрема мова, яка склалася з довгого ряду специфічних спортивних словечок, що їх не завжди розумів батько (Вільде, Сестри.., 1958, 172); От хай хтось хоч найменше словечко похвали викаже на його адресу, одразу ж, як віск, розтопиться його душа (Збан., Сеспель, 1961, 78).

@ Закидати (закинути) словечко кому, за кого, про кого - те саме, що Закидати (закинути) слово (див. слово). Коли учителька Олена Михайлівна проводжала його до воріт, закинув їй словечко про ученицю 4-го класу Вовченко Прісю (Ю. Янов., Мир, 1956, 157); Замовити [добре (прихильне)] словечко див. замовляти; Не зронити ні (ані, й) словечка див. зронити; Не промовляти (не промовити) і словечка див. промовляти.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

https://ru.m.wiktionary.org/wiki/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 367.

Зовнішні посилання