Відмінності між версіями «Терпуг»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 22:10, 8 листопада 2018
Терпу́г, -га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.
Сучасні словники
ТЕРПУ́Г
1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка:
Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Іван Ле, Мої листи, 1945, 212). Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках, він виточував та полірував терпугом у лещатах (Вітчизна, 1962).
- У порівняннях:
Язик тещі запрацював, як терпуг (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 22).
2. Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.
Ілюстрації
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах [Електронний ресурс]. — Том 10, 1979. — Стор. 98. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/10/98/2
