Відмінності між версіями «Біом»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Біом — термін в екології, яким позначають велике регіональне угруповання рослинних і тваринних співтовариств, адаптованих до регіональних фізичних особливостей довколишнього середовища, підсоння й ландшафту. Біом складається з угруповань у довготривало стабільному стані, а також усіх асоційованих із ними перехідних, ушкоджених та деградованих флори, фауни та ґрунтів; але зазвичай може бути ідентифікований за типом флористичного клімактеричного співтовариства. | ||
| + | |||
| + | Важливою характеристикою біому є біорізноманіття, найпаче різноманітність фауни та субдомінантних форм рослин, що є функцією від абіотичних чинників. Важливим кількісним індикатором, що характеризує біом, є також продукування біомаси домінантною рослинністю. Біорізноманіття має тенденцію до збільшення зі зростанням загальної біопродуктивності, вологості й температури. | ||
| + | |||
| + | Основними типами біомів є суходільні та водні. | ||
| + | |||
| + | Біоми, окрім загальної функціональної класифікації, можуть мати й місцеві назви. Наприклад, трав'янисті біоми помірного поясу мають назву степ в Азії та Східній Європі, савана (або велд) у Південній і Східній Африці, прерія в Північній Америці, пампа в Південній Америці. У деяких випадках біом загалом (а не окремі види) є об'єктом охорони, зокрема в рамках національних програм збереження біорізноманіття. | ||
| + | |||
| + | '''''Класифікація''''' | ||
| + | Широтна класифікація | ||
| + | Географічна широта є найбільшим клімат-формувальним чинником, що визначає тип біому. Існує висока кореляція між розподілом за широтою типів підсоння й рослинних угрупувань. Ще одним з найважливіших чинників є вологість. Це засвідчує той факт, що біорізноманіття підвищується в напрямку від полюсів до екватора, а також збільшується зі зростанням вологості. На цих двох чинниках (кількості сонячної радіації і вологості) збудована найбільш широко застосовувана класифікація біомів. | ||
| + | |||
| + | Арктична та субарктична зони | ||
| + | вологий тип: тундра | ||
| + | Субарктична та бореальна зони | ||
| + | вологий тип: тайга | ||
| + | Помірна зона | ||
| + | вологий тип: широколистяні ліси помірного поясу, хвойні ліси помірного поясу | ||
| + | сухий тип: трав'янисті біоми помірної зони (степ, савана, пампа) | ||
| + | Тропічна зона | ||
| + | вологий (плювіальний) тип: тропічні дощові ліси | ||
| + | напіввологий тип: тропічні сухі широколистяні ліси, тропічні хвойні ліси | ||
| + | напівпосушливий тип: тропічні трав'янисті (савана, вельд) та чагарникові (скреб) біоми | ||
| + | посушливий (аридний) тип: пустелі, сухі чагарники, сухі листопадні ліси | ||
| + | Водні біоми | ||
| + | континентальний шельф | ||
| + | літораль | ||
| + | прибережна зона | ||
| + | озеро | ||
| + | кораловий риф | ||
| + | зарості бурих водоростей | ||
| + | пакова крига | ||
| + | гідротермальні джерела | ||
| + | холодні фільтрати | ||
| + | бентична зона | ||
| + | пелагіаль | ||
| + | неритична зона | ||
| + | Висотно-широтна класифікація | ||
| + | Інша система класифікації біомів бере до уваги широту місцевості та висоту над рівнем моря, ігноруючи температурний чинник. Ця класифікація використана для формування списку «Global 200» — переліку екорегіонів, виданого Всесвітнім Фондом Природи (WWF) для визначення пріоритетів в охороні довкілля. | ||
| + | |||
| + | Ця класифікація виділяє такі суходольні біоми: | ||
| + | |||
| + | Тундра (арктичний, вологий) | ||
| + | Бореальні ліси/тайга (субарктичний, вологий) | ||
| + | Хвойні ліси помірного поясу (помірно холодний, вологий або напіввологий) | ||
| + | Мішані та широколистяні ліси помірного поясу (помірний, вологий) | ||
| + | Трав'янисті та чагарникові біоми (помірні, напівпосушливі) | ||
| + | Середземноморські ліси та чагарники (помірно теплі, від напіввологих до напівпосушливих з зимовими дощами) | ||
| + | Тропічні та субтропічні хвойні ліси (тропічні та субтропічні, напіввологі) | ||
| + | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси (тропічні та субтропічні, вологі) | ||
| + | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси (тропічні та субтропічні, напіввологі) | ||
| + | Тропічні та субтропічні трав'янисті та чагарникові біоми (тропічні та субтропічні, напівпосушливі) | ||
| + | Пустелі та сухі чагарники (від помірних до тропічних, посушливі) | ||
| + | Мангровий ліс (субтропічний та тропічний, підтоплений солоними та солонуватими водами) | ||
| + | Затоплені саванни та луки (від помірних до тропічних, підтоплені прісною водою) | ||
| + | Гірські трав'янисті та чагарникові біоми (від помірних до тропічних, високогірні) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення400px-Vegetation-no-legend.PNG:]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 21:12, 8 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Біом — термін в екології, яким позначають велике регіональне угруповання рослинних і тваринних співтовариств, адаптованих до регіональних фізичних особливостей довколишнього середовища, підсоння й ландшафту. Біом складається з угруповань у довготривало стабільному стані, а також усіх асоційованих із ними перехідних, ушкоджених та деградованих флори, фауни та ґрунтів; але зазвичай може бути ідентифікований за типом флористичного клімактеричного співтовариства.
Важливою характеристикою біому є біорізноманіття, найпаче різноманітність фауни та субдомінантних форм рослин, що є функцією від абіотичних чинників. Важливим кількісним індикатором, що характеризує біом, є також продукування біомаси домінантною рослинністю. Біорізноманіття має тенденцію до збільшення зі зростанням загальної біопродуктивності, вологості й температури.
Основними типами біомів є суходільні та водні.
Біоми, окрім загальної функціональної класифікації, можуть мати й місцеві назви. Наприклад, трав'янисті біоми помірного поясу мають назву степ в Азії та Східній Європі, савана (або велд) у Південній і Східній Африці, прерія в Північній Америці, пампа в Південній Америці. У деяких випадках біом загалом (а не окремі види) є об'єктом охорони, зокрема в рамках національних програм збереження біорізноманіття.
Класифікація Широтна класифікація Географічна широта є найбільшим клімат-формувальним чинником, що визначає тип біому. Існує висока кореляція між розподілом за широтою типів підсоння й рослинних угрупувань. Ще одним з найважливіших чинників є вологість. Це засвідчує той факт, що біорізноманіття підвищується в напрямку від полюсів до екватора, а також збільшується зі зростанням вологості. На цих двох чинниках (кількості сонячної радіації і вологості) збудована найбільш широко застосовувана класифікація біомів.
Арктична та субарктична зони вологий тип: тундра Субарктична та бореальна зони вологий тип: тайга Помірна зона вологий тип: широколистяні ліси помірного поясу, хвойні ліси помірного поясу сухий тип: трав'янисті біоми помірної зони (степ, савана, пампа) Тропічна зона вологий (плювіальний) тип: тропічні дощові ліси напіввологий тип: тропічні сухі широколистяні ліси, тропічні хвойні ліси напівпосушливий тип: тропічні трав'янисті (савана, вельд) та чагарникові (скреб) біоми посушливий (аридний) тип: пустелі, сухі чагарники, сухі листопадні ліси Водні біоми континентальний шельф літораль прибережна зона озеро кораловий риф зарості бурих водоростей пакова крига гідротермальні джерела холодні фільтрати бентична зона пелагіаль неритична зона Висотно-широтна класифікація Інша система класифікації біомів бере до уваги широту місцевості та висоту над рівнем моря, ігноруючи температурний чинник. Ця класифікація використана для формування списку «Global 200» — переліку екорегіонів, виданого Всесвітнім Фондом Природи (WWF) для визначення пріоритетів в охороні довкілля.
Ця класифікація виділяє такі суходольні біоми:
Тундра (арктичний, вологий) Бореальні ліси/тайга (субарктичний, вологий) Хвойні ліси помірного поясу (помірно холодний, вологий або напіввологий) Мішані та широколистяні ліси помірного поясу (помірний, вологий) Трав'янисті та чагарникові біоми (помірні, напівпосушливі) Середземноморські ліси та чагарники (помірно теплі, від напіввологих до напівпосушливих з зимовими дощами) Тропічні та субтропічні хвойні ліси (тропічні та субтропічні, напіввологі) Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси (тропічні та субтропічні, вологі) Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси (тропічні та субтропічні, напіввологі) Тропічні та субтропічні трав'янисті та чагарникові біоми (тропічні та субтропічні, напівпосушливі) Пустелі та сухі чагарники (від помірних до тропічних, посушливі) Мангровий ліс (субтропічний та тропічний, підтоплений солоними та солонуватими водами) Затоплені саванни та луки (від помірних до тропічних, підтоплені прісною водою) Гірські трав'янисті та чагарникові біоми (від помірних до тропічних, високогірні)
Ілюстрації
| Зображення400px-Vegetation-no-legend.PNG: | 
|
|
|
