Відмінності між версіями «Масляниця»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua/s/ | + | ===[http://sum.in.ua/s/masnycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
'''МА́СНИЦЯ''', і, жін., церк. Давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Одгуляли масницю [кріпаки] (Панас Мирний, I, 1949, 323); — Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, — Може б ти спекла? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 407); — Щось ти дуже веселий, Тимку? — На масницю уродився, — вишкірився білими зубами Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 493). | '''МА́СНИЦЯ''', і, жін., церк. Давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Одгуляли масницю [кріпаки] (Панас Мирний, I, 1949, 323); — Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, — Може б ти спекла? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 407); — Щось ти дуже веселий, Тимку? — На масницю уродився, — вишкірився білими зубами Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 493). | ||
| − | ===[http://slovopedia.org.ua/49/ | + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358670.html Фразеологічний словник української мови]=== |
'''не все (не за́вжди́, мину́ла і т. ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця''', жарт. Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко); | '''не все (не за́вжди́, мину́ла і т. ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця''', жарт. Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко); | ||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Masl(4).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Masl(4).jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maslennitca.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maslennitca.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:98465910_3143891_Maslenica_8.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|PE02WH4AAG8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|eNETweQdQoA}} | ||
| − | == | + | ==Цікаві факти== |
| − | + | *1. Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV ст. н. е. | |
| − | + | Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі. | |
| + | *2. Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *[http://parkkyivrus.com/ua/novyny/masliana-sviato-ukraintsiv Масляна - свято українців] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:51, 8 листопада 2018
Масляниця, -ці, ж. = Масниця аба Масляна
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МА́СНИЦЯ, і, жін., церк. Давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Одгуляли масницю [кріпаки] (Панас Мирний, I, 1949, 323); — Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, — Може б ти спекла? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 407); — Щось ти дуже веселий, Тимку? — На масницю уродився, — вишкірився білими зубами Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 493).
Фразеологічний словник української мови
не все (не за́вжди́, мину́ла і т. ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця, жарт. Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко);
Традиції
За традицією Масляна святкується тиждень. Кожен день Масляного тижня є символічним:
Понеділок – ГОСТІ: у перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.
Вівторок – ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях.
Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування млинців.
Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.
П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.
Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму.
Неділя - ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.
Ілюстрації
|
.jpg)
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- 1. Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV ст. н. е.
Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.
- 2. Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана.
