Відмінності між версіями «Скло»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
 
(не показані 20 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
'''Скло'''
+
===[http://sum.in.ua/s/sklo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.  
+
'''СКЛО''', а, сер.
Перейти до: навігація, пошук
+
+
Скляна пляшка
+
+
Вироби зі скла
+
  
Скло (неорганічне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти[1].
+
Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука і життя, 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20);
 +
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20743.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===
 +
Матеріал, який утворюється внаслідок такого переохолодження розплавлених неорганічних компонентів, що вони не кристалізуються; сировина для с., гол. чином, кварцовий пісок, а також польові шпати, бура, сода і, залежно від типу с., окиси різних металів; с. погано проводить тепло і електричний струм, крихке, стійке до дії кислот (крім фтористоводневої або плавикової); скляні вироби застосовують у будівництві, хіміч., харчовій, фармацевтичній промисловості, у побуті, для частин оптичних інструментів і як художні вироби.
  
Склотвірний компонент — речовина (оксид, сульфід, селенід, телурид чи фторид елементу), яка в процесі застигання розплавленої маси утворює скло[1].
+
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361316.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
'''Як скло''' - бездоганний у моральному відношенні. Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101); Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8).
  
Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в'язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм'якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов'язкий і далі — у текучий.
+
==Застосування==
 +
Зі скла виробляють волокно, вату, тканини тощо. Ці матеріали відзначаються, значною механічною міцністю, негорючістю, кислотостійкістю і високими тепло- і електроізоляційними властивостями. Вони мають широке застосування в різних галузях техніки і будівельній справі.
  
'''Походження та застосування'''
+
Скло також застосовують для виготовлення низько- та високовольтних ізоляторів, балонів і ніжок освітлювальних та електронних ламп, газорозрядних приладів, тонко- та товстостінних газонепроникних і вакуумщільних оболонок, різних електровакуумних приладів, рентгенівських трубок, компонентів електричних ланцюгів, що мають специфічні електрофізичні властивості.
  
У природі скло зустрічається у складі вулканічних порід, які швидко охололи з рідкої магми при взаємодії з холодним повітрям чи водою. Іноді скло зустрічається у складі метеоритів, розплавлених при проходженні атмосфери.
+
==Виробництво==
 +
При виробництві скла використовують:
  
Коли встановили ідентичність будови, складу і властивостей звичайного силікатного скла низці мінералів, останні стали кваліфікуватись як різновиди його природні аналоги, отримуючи назви відповідно до умов формування: вулканічне скло (пемза, обсидіани, пехштейн та ін.), скло метеоритного походження — тектит (молдавіти, лівіти та ін.).
+
*головні або склотвірні матеріали, до яких належать кварцовий пісок, сода, вапняк, доломіт, поташ, бура, каолін, пегматит, свинцевий сурик тощо;
 +
*допоміжні матеріали, до яких належать сульфат натрію, селітра, триоксид миш'яку і сурми (для просвітлення скла), фториди, перекис марганцю, селен та інші речовини (для знебарвлювання скла), оксиди хрому, міді, кобальту, заліза (барвники).
 +
==Види скла==
 +
До основних видів скла можна віднести:
  
Скло, що використовується у промислових масштабах — матеріал штучного походження, якому властиві такі основні характеристики, як прозорість, твердість, хімічна стійкість, термостійкість. Крім того, скло має властивості, які обумовлюються його прозорістю, електричними та термомеханічними параметрами. Завдяки цьому скло широко використовують майже у всіх галузях техніки, медицині, у наукових дослідженнях та у побуті.
+
*''Листове скло'' - основний матеріал, що використовується для виготовлення скляних дверей, перегородок, душових кабін, дверей у шафу купе або окремих елементів інтер'єра. Скло випускається восьми марок товщиною від 2 мм до 19 мм.
 +
*''Захисне скло'' (багатошарове стекло, триплекс) – складається із двох або більше стекол, склеєних між собою полімерною плівкою або ламинирующей рідиною. У теж час, ламіноване скло не втрачає властивостей листового скла, а тільки надає йому міцності, надійності й безпеки. До таких стекол можна віднести ударостійке скло або кулестійке скло.
 +
*''Загартоване скло'' – являє собою листове скло, піддане спеціальній термічній обробці, у результаті чого воно здобуває поліпшені властивості (міцність, термостійкість, безпека). Загартоване скло застосовують для безпечного засклення світлопрозорих будівельних конструкцій (скляні двері, скляні вітрин магазинів, скляні офісні перегородки, скляні душові кабіни, скляні козирки й т.д.), фасадного засклення (балконів і лоджій), а також для виготовлення вишуканих меблів.
 +
*''Армоване листове скло'' - листове скло, усередині якого паралельно поверхні покладена металева сітка із крученого або звареного відпаленого, хромованого або нікельованого сталевого дроту діаметром 4, 5-6 мм із шестикутними або квадратними осередками. Його використовують в облаштуванні ліхтарів верхнього світла, перегородок з підвищеними запитами до безпеки й вогнестійкості засклення, огороджень сходових маршів, балконів. Хвилясте армоване скло використовують у покрівельних конструкціях. До армованих стекол також відносять триплекс. ''Триплекс'' — це один з видів безпечного скла, що представляє собою скло із двох або більше шарів, "склеєних" разом за допомогою спеціальної ламінуючої плівки (плівковий триплекс) або ламінуючої рідини (заливний триплекс). Тому триплекс також називають ламінованим або багатошаровим склом. (докладніше див. Триплекс і армоване скло)
 +
*''Енергозберігаюче скло'' – скло з нанесеним на поверхню нізькоемісійним оптичним покриттям, що забезпечує збереження тепла в приміщеннях. Рекомендується для приміщень із підвищеними вимогами до захисту від інфрачервоних променів. (докладний опис у статті "Енергозберігаюче скло")
 +
*''Візерункове скло'' – найчастіше використовується для декорування елементів інтер'єра. Вироби мають підвищену стійкість до зовнішніх впливів і довговічність.
  
'''Історична довідка'''
+
==Цікаві факти==
 
+
*Температура плавлення скла від 300 до 2500 ⁰С, в залежності від компонентів, що входять до його складу. В склад скла входять кварцовий пісок (близько 70%), вапно і сода.
За загально складеною історичною думкою технології виготовлення скла вперше почали використовувати близько 2500-3000 р.р. до н.е. у Межиріччі та Єгипті, оскільки глазуровані склом фаянсові прикраси, вік яких нараховує п'ять тисяч років, знаходили саме там. Археологія Межиріччя, особливо періоду Стародавніх Шумеру та Аккаду, схиляє дослідників до того, що менш старовинним зразком виробництва скла слід вважати пам'ятку, знайдену в Межиріччі в районі Ашнунаку — циліндричну печатку з прозорого скла, що датується періодом династій Аккадської держави, тобто вік її — близько чотирьох з половиною тисяч років. Намистина зеленуватого кольору діаметром близько 9 мм, що зберігається у Єгипетському музеї у Берліні, вважається одним з найдавніших зразків скла. Знайдена вона була єгиптологом Фліндерсом Пітрі біля Фів, за деякими допущеннями їй п'ять з половиною тисяч років. Вчений Н. Качалов стверджує, що на території Старовавілонського царства археологи постійно знаходять посудинки для пахощів місцевого походження, виконані у тій же техніці, що і єгипетські. Учений стверджує — є всі підстави вважати, «що в Єгипті й у країнах Передньої Азії джерела склоробства... відділяються від наших днів проміжком приблизно у шість тисяч років»[4].
+
*Скло є рекордсменом за часом розкладання, яке складає близько 1 мільйона років.
 
+
*Для створення броньованого (куленепробивного) скла, накладають кілька шарів стекол один на одного, пов’язуючи полімерною плівкою, потім цей «бутерброд» нагрівають в печі і під високим тиском прокочують верстатом.
Близько 1500 років до н.е. у Єгипті почали виготовляти перші предмети домашнього вжитку. Це в основному були чаші, кухонне начиння та пляшки. Центрами виробництва скляних виробів були столиці Єгипту, спочатку Фіви, а потім Александрія. З Єгипту склоробство проникло на територію сучасної Італії (I ст. до н.е.). Рим у I ст. н.е. стає значним центром виробництва скла. Тут засновано декілька скляних майстерень і залучено значну кількість єгипетських склоробів. Масштаби виробництва були настільки великі, що римських склоробів у 220 р. було обкладено податком, а їхні майстерні зведені на одну з головних вулиць Риму. З Риму склоробство поширюється в римські провінції (Британія, Галлія та ін), а також у III-IV ст. на північне узбережжя Чорного моря і у Київську Русь[5].
+
*Перше куленепробивне скло було встановлено в 1941 році в вікна Овального кабінету Білого дому США
 
+
*У Європі в середні століття, широке поширення мав психічний розлад, при якому хворий стверджував, що зроблений зі скла і може в будь-який момент розбитися. Страждали таким розладом, чомусь переважно вельможі, одним з яких був французький король Шарль VI. Він категорично забороняв торкатися до себе і носив тільки м’який товстий одяг, що б ненароком  не «розбитися».
Першим великим технологічним проривом у скляному виробництві можна вважати технологію видування скла, яка виникла у 100 році на території сучасних Палестини та Сирії. Ця технологія полягала у захопленні розплавленого скла на кінці трубки, у яку людина повинна була дути для надання форми скляному виробу. Основне призначення цих виробів стосувалось домашнього побутового використання (пляшки, вази).
+
 
+
Наступним за значенням після Риму центром скляного виробництва у IX ст. стає Венеція, найсильніша морська держава Середземного моря. Падіння Східної Римської імперії (1204 р.) і переселення константинопольських склоробів до Венеції дало сильний поштовх виробництву венеціанського скла починаючи з XI століття і аж до XVI-XVII ст. Завдяки надзвичайній якості своєї продукції Венеція стає на той час європейською столицею з виготовлення художнього скла. Саме виробництво з 1291 р. було зосереджене на острові Мурано для зменшення ризику ворожого нападу та захисту виробничих секретів. Вже тоді скловари Венеції використовували склобій.
+
 
+
До XIV століття виробництво скла з'явилось у Нормандії та Лотарингії. У цей час в Нормандії виникла технологія виготовлення плаского скла для вікон. Вона полягала у видуванні скляної кулі, яку за допомогою надрізу розгортали у диск. Наступне досягнення у розвитку технологій скла у Франції зроблено Кольбертом. Саме він заснував у 1665 році «Королівську мануфактуру скла». Перший завод було відкрито у містечку Сен-Гобен у департаменті Ена, що на півночі Франції.
+
 
+
У XVIII ст. виробництво скла поступово перейшло від індивідуального до промислового масштабу. Уже тоді окремі фабрики виробляли понад мільйон пляшок на рік. У числі найважливіших винаходів того часу слід назвати регенеративну скловарну піч Сіменса (1870). На відміну від горшкових печей ванні печі здатні переробляти великі кількості скломаси. Це створило передумови механізації виробництва скла
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скло.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rozbute_sklo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|4qgM8VWaJC8}}
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Додаткові відомості
+
*[https://glassmat.com.ua/ru/master-klass.html Технологія матування скла]
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 16:49, 8 листопада 2018

Скло, -ла, с. Стекло.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКЛО, а, сер.

Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука і життя, 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20);

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

Матеріал, який утворюється внаслідок такого переохолодження розплавлених неорганічних компонентів, що вони не кристалізуються; сировина для с., гол. чином, кварцовий пісок, а також польові шпати, бура, сода і, залежно від типу с., окиси різних металів; с. погано проводить тепло і електричний струм, крихке, стійке до дії кислот (крім фтористоводневої або плавикової); скляні вироби застосовують у будівництві, хіміч., харчовій, фармацевтичній промисловості, у побуті, для частин оптичних інструментів і як художні вироби.

Фразеологічний словник української мови

Як скло - бездоганний у моральному відношенні. Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101); Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8).

Застосування

Зі скла виробляють волокно, вату, тканини тощо. Ці матеріали відзначаються, значною механічною міцністю, негорючістю, кислотостійкістю і високими тепло- і електроізоляційними властивостями. Вони мають широке застосування в різних галузях техніки і будівельній справі.

Скло також застосовують для виготовлення низько- та високовольтних ізоляторів, балонів і ніжок освітлювальних та електронних ламп, газорозрядних приладів, тонко- та товстостінних газонепроникних і вакуумщільних оболонок, різних електровакуумних приладів, рентгенівських трубок, компонентів електричних ланцюгів, що мають специфічні електрофізичні властивості.

Виробництво

При виробництві скла використовують:

  • головні або склотвірні матеріали, до яких належать кварцовий пісок, сода, вапняк, доломіт, поташ, бура, каолін, пегматит, свинцевий сурик тощо;
  • допоміжні матеріали, до яких належать сульфат натрію, селітра, триоксид миш'яку і сурми (для просвітлення скла), фториди, перекис марганцю, селен та інші речовини (для знебарвлювання скла), оксиди хрому, міді, кобальту, заліза (барвники).

Види скла

До основних видів скла можна віднести:

  • Листове скло - основний матеріал, що використовується для виготовлення скляних дверей, перегородок, душових кабін, дверей у шафу купе або окремих елементів інтер'єра. Скло випускається восьми марок товщиною від 2 мм до 19 мм.
  • Захисне скло (багатошарове стекло, триплекс) – складається із двох або більше стекол, склеєних між собою полімерною плівкою або ламинирующей рідиною. У теж час, ламіноване скло не втрачає властивостей листового скла, а тільки надає йому міцності, надійності й безпеки. До таких стекол можна віднести ударостійке скло або кулестійке скло.
  • Загартоване скло – являє собою листове скло, піддане спеціальній термічній обробці, у результаті чого воно здобуває поліпшені властивості (міцність, термостійкість, безпека). Загартоване скло застосовують для безпечного засклення світлопрозорих будівельних конструкцій (скляні двері, скляні вітрин магазинів, скляні офісні перегородки, скляні душові кабіни, скляні козирки й т.д.), фасадного засклення (балконів і лоджій), а також для виготовлення вишуканих меблів.
  • Армоване листове скло - листове скло, усередині якого паралельно поверхні покладена металева сітка із крученого або звареного відпаленого, хромованого або нікельованого сталевого дроту діаметром 4, 5-6 мм із шестикутними або квадратними осередками. Його використовують в облаштуванні ліхтарів верхнього світла, перегородок з підвищеними запитами до безпеки й вогнестійкості засклення, огороджень сходових маршів, балконів. Хвилясте армоване скло використовують у покрівельних конструкціях. До армованих стекол також відносять триплекс. Триплекс — це один з видів безпечного скла, що представляє собою скло із двох або більше шарів, "склеєних" разом за допомогою спеціальної ламінуючої плівки (плівковий триплекс) або ламінуючої рідини (заливний триплекс). Тому триплекс також називають ламінованим або багатошаровим склом. (докладніше див. Триплекс і армоване скло)
  • Енергозберігаюче скло – скло з нанесеним на поверхню нізькоемісійним оптичним покриттям, що забезпечує збереження тепла в приміщеннях. Рекомендується для приміщень із підвищеними вимогами до захисту від інфрачервоних променів. (докладний опис у статті "Енергозберігаюче скло")
  • Візерункове скло – найчастіше використовується для декорування елементів інтер'єра. Вироби мають підвищену стійкість до зовнішніх впливів і довговічність.

Цікаві факти

  • Температура плавлення скла від 300 до 2500 ⁰С, в залежності від компонентів, що входять до його складу. В склад скла входять кварцовий пісок (близько 70%), вапно і сода.
  • Скло є рекордсменом за часом розкладання, яке складає близько 1 мільйона років.
  • Для створення броньованого (куленепробивного) скла, накладають кілька шарів стекол один на одного, пов’язуючи полімерною плівкою, потім цей «бутерброд» нагрівають в печі і під високим тиском прокочують верстатом.
  • Перше куленепробивне скло було встановлено в 1941 році в вікна Овального кабінету Білого дому США
  • У Європі в середні століття, широке поширення мав психічний розлад, при якому хворий стверджував, що зроблений зі скла і може в будь-який момент розбитися. Страждали таким розладом, чомусь переважно вельможі, одним з яких був французький король Шарль VI. Він категорично забороняв торкатися до себе і носив тільки м’який товстий одяг, що б ненароком не «розбитися».

Ілюстрації

Скло.jpg Rozbute sklo.jpg

Медіа

Див. також