Відмінності між версіями «Таємничий»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | |
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Taemnychy_obid_0.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16083001045894363_f0_0.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krayina_mrijy_ukr000000000023883_images_1595377340.jpg|x140px]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 15:12, 8 листопада 2018
Таємничий, а, е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Сучасні словники
ТАЄМНИЧИЙ - термін, що має декілька значень:
- повнений таємниць; загадковий, невивчений.
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.;
- оповитий таємницею (про людину).
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.;
- якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний.
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.;
- який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю.
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.;
- рідко: те саме, що таємний.
"З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити", - Леся Українка, 1954 р.
Ілюстрації
МедіаДжерела та літератураАкадемічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]: http://sum.in.ua/p/10/14/2 Зовнішні посилання |