Відмінності між версіями «Лаштунки»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630_360_1477260138-6929.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630_360_1477260138-6929.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:332к.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:332к.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:625501_original1.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 12:28, 8 листопада 2018
Лаштунки, -ків, м. мн. 1) Лѣса, деревянн. подмостки. 2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники. Стор. II. 217.
Сучасні словники
ЛАШТУ́НКИ
1. Те саме, що куліси:
За лаштунками чутно голос сотника: «Хведоре! нехай коней сідлають!» (Олекса Стороженко, I, 1957, 290); Він — студент, із тих, що добре ознайомлені з лаштунками нашого комерційного апарату (Василь Еллан, II, 1958, 37); Я вірю тільки, що наш рух не загине між селянами і що вже пізно полякам їсти нас. Вся оця заколота, певне, перейде собі за лаштунками, а на сцені її не буде й видно (Леся Українка, V, 1956, 172).
2. діал. Сцена:
Прийшли, Розмотуючи мокрі шарфи з шиї. Перукарі, музики, лицедії, Крикливий люд лаштунків і куліс (Микола Бажан, Роки, 1957, 281).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. [Електронний ресурс]. — Том 4, 1973. — Стор. 456. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/4/456/2
