Відмінності між версіями «Умисне»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Умисне, '''''нар. ''Умышленно, нарочно. ''Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого п...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Умисне, '''''нар. ''Умышленно, нарочно. ''Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать. ''Грин. II. 101.  
+
'''Умисне, '''''нар. ''Умышленно, нарочно. ''УМИСНЕ (ВМИСНЕ), присл. З певною метою, з певним наміром; навмисно. Умисно широко дихаючи, перейшов він невеличкий клаптик безлісного шляху і. вступив у гай (Борис Грінченко, II, 1963, 83); — Ще не знавши, що ви перед твоїм шлюбом були знайомі, я вмисно запросив його до себе, надіючись, що ти закохаєшся в нім (Іван Франко, VII, 1951, 392); Коли почула [Маруся] шум багатьох голосів і, оглянувшися, побачила, що до неї наближаються опришки усією громадою, — одразу перелякалася, серце сильно вабилося в грудях. Але умисно не встала, хоч бігти хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 208).
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Ум]]
 
[[Категорія:Ум]]

Поточна версія на 06:29, 8 листопада 2018

Умисне, нар. Умышленно, нарочно. УМИСНЕ (ВМИСНЕ), присл. З певною метою, з певним наміром; навмисно. Умисно широко дихаючи, перейшов він невеличкий клаптик безлісного шляху і. вступив у гай (Борис Грінченко, II, 1963, 83); — Ще не знавши, що ви перед твоїм шлюбом були знайомі, я вмисно запросив його до себе, надіючись, що ти закохаєшся в нім (Іван Франко, VII, 1951, 392); Коли почула [Маруся] шум багатьох голосів і, оглянувшися, побачила, що до неї наближаються опришки усією громадою, — одразу перелякалася, серце сильно вабилося в грудях. Але умисно не встала, хоч бігти хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 208).



Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png