Відмінності між версіями «Риб’ячий»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | РИ́Б'ЯЧИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Прикм. до риба 1. Холодний дотик слизького риб'ячого тіла вернув йому всю пам'ять (Іван Франко, IV, 1950, 439); І з моря дивні випливають люди: Хвіст риб'ячий і чоловічі груди Та голова (Максим Рильський, I, 1960, 237); Неможливо тхнуло риб'ячими потрохами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 361); | ||
| + | // Притаманний рибам, характерний для них. Запахло по березі баговинням, мулом та риб'ячою сирістю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); | ||
| + | // Пов'язаний з рибою. Тепер він провадив риб'ячу комерцію і весь улов продавав німцям за марки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 453); | ||
| + | // Який добувають, одержують із риби. Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало. Навіть риб'ячий жир не допомагав (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 52); Риб'яче борошно; | ||
| + | // Пригот. з риби або з рибою (про страву). Під жовтою кучерявою грушею на городі Мелашка, Уласова онука, частувала гусарів риб'ячою щербою (Іван Ле, Наливайко, 1957, 10); — їдучи до вас, ми прихопили з собою добру мережу. Тепер будете їсти тетерю з риб'ячою юшкою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 63). | ||
| + | ♦ На риб'ячому хутрі — який погано гріє (про верхній одяг). — Хоч обстібайтеся, товаришу, — сказав щиро Цигуля Григорові, — бо надворі бере. А в вас, бачу, пальтечко на риб'ячому хутрі (Андрій Головко, II, 1957, 304). | ||
| + | 2. перен. Безпристрасний, холодний, байдужий до всього. — А вся ця нерозпорядливість від чого? — люто витріщається Барильченко. — Думаєте, від нестачі ума? Від риб'ячого серця — ось від чого! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275); | ||
| + | // Який не має яскравого забарвлення, невиразний (про очі, обличчя). До нього підійшов якийсь панок з риб'ячими, неспокійно блукаючими очима і попрохав вогню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 428); Трактористка вже з явною неприязню дивилась на цю обважнілу постать у парусиновім кітелі, з блідим,.. якимось риб'ячим обличчям (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 21). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 00:40, 8 листопада 2018
Риб’ячий, -а, -е. Рыбій. Риб’яча сирість. Левиц. І.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РИ́Б'ЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до риба 1. Холодний дотик слизького риб'ячого тіла вернув йому всю пам'ять (Іван Франко, IV, 1950, 439); І з моря дивні випливають люди: Хвіст риб'ячий і чоловічі груди Та голова (Максим Рильський, I, 1960, 237); Неможливо тхнуло риб'ячими потрохами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 361); // Притаманний рибам, характерний для них. Запахло по березі баговинням, мулом та риб'ячою сирістю (Нечуй-Левицький, I, 1956, 69); // Пов'язаний з рибою. Тепер він провадив риб'ячу комерцію і весь улов продавав німцям за марки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 453); // Який добувають, одержують із риби. Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало. Навіть риб'ячий жир не допомагав (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 52); Риб'яче борошно; // Пригот. з риби або з рибою (про страву). Під жовтою кучерявою грушею на городі Мелашка, Уласова онука, частувала гусарів риб'ячою щербою (Іван Ле, Наливайко, 1957, 10); — їдучи до вас, ми прихопили з собою добру мережу. Тепер будете їсти тетерю з риб'ячою юшкою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 63). ♦ На риб'ячому хутрі — який погано гріє (про верхній одяг). — Хоч обстібайтеся, товаришу, — сказав щиро Цигуля Григорові, — бо надворі бере. А в вас, бачу, пальтечко на риб'ячому хутрі (Андрій Головко, II, 1957, 304). 2. перен. Безпристрасний, холодний, байдужий до всього. — А вся ця нерозпорядливість від чого? — люто витріщається Барильченко. — Думаєте, від нестачі ума? Від риб'ячого серця — ось від чого! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275); // Який не має яскравого забарвлення, невиразний (про очі, обличчя). До нього підійшов якийсь панок з риб'ячими, неспокійно блукаючими очима і попрохав вогню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 428); Трактористка вже з явною неприязню дивилась на цю обважнілу постать у парусиновім кітелі, з блідим,.. якимось риб'ячим обличчям (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 21).
Ілюстрації
|
|
|
|
