Відмінності між версіями «Теревенити»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua/s/ | + | ===[http://sum.in.ua/s/terevenyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
ТЕРЕВЕНИТИ, ню, ниш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. — Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються, — теревенив далі Копронідос (Нечуй-Левицький, III, 1956, 375); В Христини глухо забилося серце. — Годі, кажу, теревенити! — сердито проказала вона і, ображена, вийшла з кола дівчат (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 87); | ТЕРЕВЕНИТИ, ню, ниш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. — Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються, — теревенив далі Копронідос (Нечуй-Левицький, III, 1956, 375); В Христини глухо забилося серце. — Годі, кажу, теревенити! — сердито проказала вона і, ображена, вийшла з кола дівчат (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 87); | ||
// Говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте. Кованько торкнув Радюка й сказав йому: «А ходім і ми в ту гостинну [вітальню] та послухаємо, за що то теревенять оті сиві голови та духовні персони!» (Нечуй-Левицький, I, 1956, 563); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); — Ви працюватимете зі мною, в цій лабораторії, теревенити з працівниками в інших лабораторіях у вас не буде часу (Натан Рибак, Час, 1960, 167). | // Говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте. Кованько торкнув Радюка й сказав йому: «А ходім і ми в ту гостинну [вітальню] та послухаємо, за що то теревенять оті сиві голови та духовні персони!» (Нечуй-Левицький, I, 1956, 563); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); — Ви працюватимете зі мною, в цій лабораторії, теревенити з працівниками в інших лабораторіях у вас не буде часу (Натан Рибак, Час, 1960, 167). | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
'''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ'''[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти. | '''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ'''[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/34/53408/33291.html Словопедія]=== | ||
| + | РОЗГЛАГОЛЬСТВУВАТИ , ПРОСТОРІКУВАТИ , ПРОСТОРІКАТИ , ПАТЯКАТИ , ТЕРЕВЕНИТИ , БАЛАБОНИТИ , ТАЛАЛАЇТИ | ||
| + | Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти | ||
| + | Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». Яка потреба в цьому важкому старослов’янізмі, коли є природні, зрозумілі українські слова просторікувати, просторікати: «Годі просторікувати» (М. Номис); «Пишається, неначе пан, і просторікать заходився» (Л. Глібов); «Що мені вітер, що мені хвиля», — добродушно просторікував Шандор» (О. Гончар). Нема ніякої потреби, тим більше, що такі, не до речі вжиті, старослов’янізми віддаляють мову газети від живого мовлення народу, де напевно кажуть: «Тут треба не просторікувати (або не патякати, не теревенити, не балабонити, не талалаїти) про несприятливі умови, а — діло робити». | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 25: | Рядок 29: | ||
# [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови] | # [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови] | ||
# [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58336-terevenyty.html Словник української мови Б. Грінченка] | # [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58336-terevenyty.html Словник української мови Б. Грінченка] | ||
| − | + | # [http://slovopedia.org.ua/34/53408/33291.html Словопедія] | |
Поточна версія на 21:55, 7 листопада 2018
Зміст
Cловник Грінченка
Теревенити, -ню, -ниш, гл. Разсказывать бредни, пустяки. А ще сміє теревенити моїм синам, що польська мова як не тепер, то швидко буде потрібна на Вкраїні. Левиц. І. 149.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТЕРЕВЕНИТИ, ню, ниш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. — Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються, — теревенив далі Копронідос (Нечуй-Левицький, III, 1956, 375); В Христини глухо забилося серце. — Годі, кажу, теревенити! — сердито проказала вона і, ображена, вийшла з кола дівчат (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 87); // Говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте. Кованько торкнув Радюка й сказав йому: «А ходім і ми в ту гостинну [вітальню] та послухаємо, за що то теревенять оті сиві голови та духовні персони!» (Нечуй-Левицький, I, 1956, 563); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); — Ви працюватимете зі мною, в цій лабораторії, теревенити з працівниками в інших лабораторіях у вас не буде часу (Натан Рибак, Час, 1960, 167).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 84.
Словник синонімів
БАЗІ́КАТИрозм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАТЯ́КАТИзневажл.,РОЗПАТЯ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАТИзневажл., ПАЩЕКУВА́ТИзневажл.,ГАЛДИ́КАТИзневажл.,ШКАБАРЧА́ТИзневажл.,СЛЕБЕЗУВА́ТИ[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,ГАЛА́КАТИрозм. рідше, ҐАЛАМА́ҐАТИдіал.; ТЕРЕВЕ́НИТИзневажл.,ЛЕПЕТА́ТИрозм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.
Словопедія
РОЗГЛАГОЛЬСТВУВАТИ , ПРОСТОРІКУВАТИ , ПРОСТОРІКАТИ , ПАТЯКАТИ , ТЕРЕВЕНИТИ , БАЛАБОНИТИ , ТАЛАЛАЇТИ Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». Яка потреба в цьому важкому старослов’янізмі, коли є природні, зрозумілі українські слова просторікувати, просторікати: «Годі просторікувати» (М. Номис); «Пишається, неначе пан, і просторікать заходився» (Л. Глібов); «Що мені вітер, що мені хвиля», — добродушно просторікував Шандор» (О. Гончар). Нема ніякої потреби, тим більше, що такі, не до речі вжиті, старослов’янізми віддаляють мову газети від живого мовлення народу, де напевно кажуть: «Тут треба не просторікувати (або не патякати, не теревенити, не балабонити, не талалаїти) про несприятливі умови, а — діло робити».
Ілюстрації
|
|
|
|
