Відмінності між версіями «Звадливий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 14: Рядок 14:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width4:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
[[Файл:Звадли́вий.jpg]],
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 21:37, 7 листопада 2018

Звадли́вий, -а, -е. Вздорливий, сварливый, бранчивый.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СВАРЛИ́ВИЙ, а, е. Схильний до сварок. А сей коваль такий, що хоч би й паном йому бути, лихий та сварливий (Марко Вовчок, I, 1955, 34); Бабуся Уляна була маленька на зріст, суха, вертлява і страшенно сварлива (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 43); * Образно. В Донець бігли сварливі, скуйовджені струмки й не могли перекричати один одного (Олесь Донченко, IV, 1957, 169); * У порівняннях. Осінній день, немов сварлива господиня, Дощем холодним бубонить давно (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 135); // Власт. такій людині. Через свою сварливу вдачу й недбалість стратив панотець раз назавсіди всяку прихильність у їмості (Лесь Мартович, Тв., 1954, 355); Тільки попади їй на язик. На весь куток іде слава про її сварливу вдачу (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 18); // Сповнений сварками. Мова несподівано почала набирати небажаного, сварливого, навіть приперченого жартами характеру (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 422); Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 143).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Звадли́вий.jpg,

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання