Відмінності між версіями «Ласити»

Поточна версія на 21:26, 7 листопада 2018

Сучасні словники

Ласити, шу, сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.

Ласити - те саме, що і приваблювати.

ПРИВАБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВАБИТИ, блю, биш; мн. приваблять: док., перех. і без додатка, викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Прийоми привертання уваги

При підготовці до публічного виступу не слід забувати про прийоми залучення уваги аудиторії:

1. Несподіване переривання думки. Як вважав П. С. Пороховщиков, "увагу слухачів отримує поштовх, коли оратор несподівано для них перериває розпочату думка, - і новий поштовх, коли, поговоривши про інше, повертається до недомовленості раніше". До речі, подібний "перерва" може бути використаний і для того, щоб повернутися до того місця в мові, яке випадково було пропущено увлекшимся оратором ("Так, мало не забув ...").

2. Голосові прийоми. Для того щоб активізувати увагу аудиторії або зосередити його становищі виступи, досить буває посилити гучність мови або підвищити тон голосу. При цьому, звичайно, слід знати міру. Іноді може використовуватися зворотний прийом: зниження гучності до шепоту, а також зниження тону голосу. Відновити увагу можна зміною темпу мови, особливо її уповільненням. У всіх цих випадках залученню мимовільної уваги сприяє зовнішнє звукове роздратування. Однак етика публічного виступу припускає, що все, що було сказано тихо, необхідно після досягнутого ефекту залучення уваги повторити зі звичайною гучністю.

3. Пауза. Розрахована і вміло витримана пауза не тільки на початку виступу, а й в середині мови може також надати "гіпнотизує" вплив, зосереджуючи увагу аудиторії на потрібному місці мови. Нерідко пауза діє навіть сильніше, ніж посилення гучності або підвищення тону мови, будучи різновидом припинення подразнення.

У певних випадках рекомендується витримати паузу, зосередивши погляд на тих, хто заважає публічного виступу. Однак цей прийом можна використовувати один-два рази: при частому повторенні він втрачає свою дієвість. Можна також ввести подовжену паузу, терміново створивши у промові кульмінаційний момент. І цим прийомом потрібно користуватися в розумних межах, бо надто часто вводяться паузи будуть лише дратувати аудиторію.

4. Жест і рух. Емоційний або вказуючий жест допомагає зосередити увагу аудиторії, особливо в поєднанні з іншими прийомами. Піднята в потрібний момент рука, стиснутий кулак та інші жести, як правило, приковують погляди слухачів і допомагають оволодіти їх увагою.

5. Наочні засоби (ілюстрації, діаграми, географічні карти, реальні речі та ін.) Не тільки володіють інформативною значущістю, але й допомагають переключити або відновити увагу аудиторії, так як зміна слухового сприйняття на зорове обов'язково порушує мимовільне увагу. Хороший ефект дасть читання витяги з якого-небудь документа, який оратор виймає з кишені або розгортає на очах у публіки. Сучасні електронні презентації дозволяють об'єднати різні засоби наочності, проте потрібно стежити за тим, щоб презентація не ставала головним засобом залучення уваги і не відтискувала оратора на задній план.

6. Гумор у публічній промові - це одне з найбільш ефективних засобів розрядки (докладніше про гумор див. П. 8.4). Ось як користується цим прийомом професор з "Нудної історії" А. П. Чехова: "Читаєш чверть, півгодини і ось помічаєш, що студенти починають поглядати на стелю ... один полізе за хусткою, інший сяде зручніше, третій посміхнеться своїм думкам .. . Це означає, що увага втомлено. Потрібно вжити заходів. Користуючись першою нагодою, я говорю який-небудь каламбур. Всі півтораста осіб широко посміхаються, очі весело блищать, чується ненадовго гул моря ... Я теж сміюся. Увага освіжити, і я можу продовжувати ".

Звичайно, перераховані способи залучення мимовільної уваги мають "вимушений" характер. Оратор повинен прагнути до гармонійного використанню всіх засобів, що забезпечують зосередженість уваги слухачів на зміст промови.

Джерела та література

1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 345.

2. https://stud.com.ua/45805/ritorika/priyomi_privertannya_uvagi