Відмінності між версіями «Соннота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Ep-2K1bJHdI}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 20:20, 7 листопада 2018
Сучасні словники
СОННО́ТА, и, жін., розм. Те саме, що сонливість. — Ви мені даєте такі книжки, що я тільки позіхаю з ними, а часом таки й дрімаю, бо вони наводять сонноту (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299); Петров стріпнув головою, ніби хвилину тому прокинувся й тепер одганяв рештки сонноти (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 172).
Сонливість — це суб'єктивне відчуття сильної втоми і розслаблення, яке потребує вольового чи іншого зусилля для його припинення.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 458.
