Відмінності між версіями «Дихнути»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
ДИХНУ́ТИ, ну, неш, док. | ДИХНУ́ТИ, ну, неш, док. | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дихнути1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дихнути2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дихнути3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дихнути4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|EVW-rOTy0Go}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Правильне дихання омолоджує весь організм. | ||
| + | |||
| + | Здається, що немає нічого легшого і природнішого для людини, як дихати. Проте ми насправді недооцінюємо важливість цього процесу. Виявляється, від того як ми дихаємо, залежить не лише наше здоров`я, а й фізичний стан та інтелектуальний розвиток. Особливо втішає те, що людина може навчитися керувати процесом дихання, а значить омолодити і зміцнити свій організм, розпрощатися з багатьма проблемами, подовжити тривалість життя. | ||
| + | |||
| + | Яке ж дихання є правильним? Індійські мудреці дали йому таке визначення: дихання, під час якого видих у 3-4 рази довший за вдих (якщо вдих триває 2-3 секунд, то видих - 6-8 чи 9-12 секунд). Що ж до частоти дихання, то вважають, що воно має бути не частим. Тому йоги поступово скорочують частоту дихання, доводячи до 6-3 вдихів-видихів за хвилину, тоді як у переважної більшості людей частота дихання в середньому у дорослих становить 12-15 вдихів і стільки ж видихів за хвилину, у підлітків - 16-20. Ще одна беззаперечна істина - дихати треба носом. Бо лише цей орган призначений для дихання, а рот - для вживання їжі. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 27: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
| + | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 292. | ||
| + | |||
| + | 2. https://www.unian.ua/health/country/700227-pravilne-dihannya-omolodjue-ves-organizm.html | ||
Поточна версія на 21:06, 7 листопада 2018
Сучасні словники
ДИХНУ́ТИ, ну, неш, док.
1. Однокр. до дихати 1. Довідавсь дива й горя [Севастян]; Один був гріх: і не дихне, як не брехне (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 117); Якщо дихнути на холодне скло, то тепле повітря на ньому охолоне. На склі з'являться крапельки води (Фізична географія, 5, 1956, 90); Василина почувала, що на її лице неначе хто дихнув огнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 53); * Образно. Високий комин гуральні дихнув клубами диму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39). ♦ Дихнути на повні груди — відчути цілковите полегшення, волю і т. ін. Бесараби й буковинці — Визволені люди, Лиш тепер вони дихнули На повнії груди (Українські народні думи.., 1955, 463); Не мати коли [й] дихнути — не мати вільної хвилини. Нехльода скаржився на нестерпні умови роботи, на велику завантаженість, таку велику, що немає коли дихнути від усякої роботи (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 147); Не [наважитися] дихнути — притаїтися, завмерти (від напруження, страху і т. ін.). Крихітний шматочок життя тлів у нім [хлопчику], ми намагалися не дихнути, щоб не загасити (Юрій Яновський, II, 1954, 13); Не те що відповісти — він і дихнути не наважиться... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 35).
2. Повіяти, дмухнути. Всміхнулося сонце, дихнув вітрець (Іван Франко, XIII, 1954, 316); У наші обличчя дихнула прохолода — вісник близької води (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 80).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Правильне дихання омолоджує весь організм.
Здається, що немає нічого легшого і природнішого для людини, як дихати. Проте ми насправді недооцінюємо важливість цього процесу. Виявляється, від того як ми дихаємо, залежить не лише наше здоров`я, а й фізичний стан та інтелектуальний розвиток. Особливо втішає те, що людина може навчитися керувати процесом дихання, а значить омолодити і зміцнити свій організм, розпрощатися з багатьма проблемами, подовжити тривалість життя.
Яке ж дихання є правильним? Індійські мудреці дали йому таке визначення: дихання, під час якого видих у 3-4 рази довший за вдих (якщо вдих триває 2-3 секунд, то видих - 6-8 чи 9-12 секунд). Що ж до частоти дихання, то вважають, що воно має бути не частим. Тому йоги поступово скорочують частоту дихання, доводячи до 6-3 вдихів-видихів за хвилину, тоді як у переважної більшості людей частота дихання в середньому у дорослих становить 12-15 вдихів і стільки ж видихів за хвилину, у підлітків - 16-20. Ще одна беззаперечна істина - дихати треба носом. Бо лише цей орган призначений для дихання, а рот - для вживання їжі.
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 292.
2. https://www.unian.ua/health/country/700227-pravilne-dihannya-omolodjue-ves-organizm.html
