Відмінності між версіями «Мизерія»
(Створена сторінка: '''Мизе́рія, -рії, '''''ж. ''1) Бѣдность, убожество. ''Мизерія на сім світі мені молодому. ''Гол. III....) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мизе́рія, -рії, '''''ж. ''1) Бѣдность, убожество. ''Мизерія на сім світі мені молодому. ''Гол. III. 374. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. ''У бодні мизерія, а доброго нема. ''НВолын. у. ''Мизерії наклав дві скриньки. ''Котл. Ен. ''Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. ''Шевч. 211. | '''Мизе́рія, -рії, '''''ж. ''1) Бѣдность, убожество. ''Мизерія на сім світі мені молодому. ''Гол. III. 374. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. ''У бодні мизерія, а доброго нема. ''НВолын. у. ''Мизерії наклав дві скриньки. ''Котл. Ен. ''Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. ''Шевч. 211. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''МІЗЕ́РІЯ, ї, жін., розм.''' | ||
+ | |||
+ | Дуже мала кількість чого-небудь. Гіркий за морем заробіток. Праця — каторга, і гроші — мізерія (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 42); Іноді редактор схвалював до друку Ярославів віршований репортаж. Але платив за вірші мізерію (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 30); | ||
+ | // Дрібні господарські речі, майно. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав; Мізерії наклав дві скриньки (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Послав З табун я коней до обозу, Гармату, гаківниць два вози. Пшона, пшениці, що придбав, Я всю мізерію оддав Моїй Україні небозі (Тарас Шевченко, II, 1953, 233); Мар'ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, у другому — зерно, а в третьому, найменшому, — одежа. Нащо тепер йому ця мізерія, коли нема найдорожчого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 175); | ||
+ | // перен. Вбогість, бідність. — Ех, тату, тату! Жалуєтесь на свою мізерію, а, бігме, самі всьому винні! Куди вам господарювати з вашими романтичними поглядами! (Іван Франко, III, 1950, 374). | ||
+ | |||
+ | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 730.'' | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | '''Мизерія - мизерний - мізерність''' | ||
+ | |||
+ | '''Мизе́рний, -а, -е.''' 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. К. Іов. 12. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. Левиц. І. L 143. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця. Левиц. І. 348. | ||
+ | |||
+ | '''Мизе́рність, -ности, ж.''' 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95. | ||
+ | |||
+ | ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 2, ст. 422.'' | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | '''Мізе́рія и пр. = Мизерія и пр.''' | ||
+ | |||
+ | Що-небудь незначне, несуттєве; дрібниця. Оповідання — мізерія, не варт було й друкувати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 164); Керівник не раз попереджав: — Все це добре, поки ти, Савко, не спіткнешся. А спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію, та ще накличеш біду на всю організацію... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 103); — За найкращий ясеновий круг коліс із осями й драбиняком ти мені платив десять карбованців і морщився, а я тобі за цю мізерію [кроковку] заплачу аж десять тисяч (Михайло Стельмах, II, 1962, 37); | ||
+ | // перен. Жалюгідна, нікчемна людина. Я відчув себе супроти нього [Карпа] мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 402); [Котовський:] Де тобі [панові], мізерії такій, зрозуміти, — ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (Павло Тичина, I, 1957, 268). | ||
+ | |||
+ | ''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 430.'' | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | '''Мізерія''' | ||
+ | |||
+ | -ї, ж., розм. | ||
+ | |||
+ | перен. Вбогість, бідність. | ||
+ | |||
+ | перен. Жалюгідна, нікчемна людина. | ||
+ | |||
+ | ''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Bidnist.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Depositphotos_76214255-stock-photo-typical-malgasy-village-african-hut.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тема-багатства-та-бідності-в-Біблії_8.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Teach-girls-end-world-poverty.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| MNnHCRXeYfM}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мізерія Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Ще одне значення слова '''мізерія:''' | ||
+ | |||
+ | '''Салат Мізерія, також зеленець''' (пол. mizeria) — традиційний західно-український та польський салат з огірків у сметані. Його подають, переважно, як холодний гарнір до м'яса або риби. Назва салату походить від французького слова «misère» (злидні, убозтво) й, очевидно, висловлює зневажливе ставлення польської аристократії до цієї традиційної селянської страви. | ||
+ | |||
+ | Салат готується з нарізаних свіжих огірків зі сметаною, сіллю, перцем та кропом. Іноді додають ще оцет, цукор, мускатний горіх або інші приправи. Як і у випадку з іншими національними стравами, існує безліч варіацій цього простого рецепту. Нині цей салат також часто подають до барбекю, оскільки його легко приготувати в великих кількостях. | ||
+ | |||
+ | ===[адреса посилання]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 22:16, 6 листопада 2018
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. Гол. III. 374. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. НВолын. у. Мизерії наклав дві скриньки. Котл. Ен. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. Шевч. 211.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІЗЕ́РІЯ, ї, жін., розм.
Дуже мала кількість чого-небудь. Гіркий за морем заробіток. Праця — каторга, і гроші — мізерія (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 42); Іноді редактор схвалював до друку Ярославів віршований репортаж. Але платив за вірші мізерію (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 30); // Дрібні господарські речі, майно. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав; Мізерії наклав дві скриньки (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Послав З табун я коней до обозу, Гармату, гаківниць два вози. Пшона, пшениці, що придбав, Я всю мізерію оддав Моїй Україні небозі (Тарас Шевченко, II, 1953, 233); Мар'ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, у другому — зерно, а в третьому, найменшому, — одежа. Нащо тепер йому ця мізерія, коли нема найдорожчого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 175); // перен. Вбогість, бідність. — Ех, тату, тату! Жалуєтесь на свою мізерію, а, бігме, самі всьому винні! Куди вам господарювати з вашими романтичними поглядами! (Іван Франко, III, 1950, 374).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 730.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Мизерія - мизерний - мізерність
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. К. Іов. 12. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. Левиц. І. L 143. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця. Левиц. І. 348.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 422.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Мізе́рія и пр. = Мизерія и пр.
Що-небудь незначне, несуттєве; дрібниця. Оповідання — мізерія, не варт було й друкувати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 164); Керівник не раз попереджав: — Все це добре, поки ти, Савко, не спіткнешся. А спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію, та ще накличеш біду на всю організацію... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 103); — За найкращий ясеновий круг коліс із осями й драбиняком ти мені платив десять карбованців і морщився, а я тобі за цю мізерію [кроковку] заплачу аж десять тисяч (Михайло Стельмах, II, 1962, 37); // перен. Жалюгідна, нікчемна людина. Я відчув себе супроти нього [Карпа] мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 402); [Котовський:] Де тобі [панові], мізерії такій, зрозуміти, — ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (Павло Тичина, I, 1957, 268).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 430.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Мізерія
-ї, ж., розм.
перен. Вбогість, бідність.
перен. Жалюгідна, нікчемна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Ще одне значення слова мізерія:
Салат Мізерія, також зеленець (пол. mizeria) — традиційний західно-український та польський салат з огірків у сметані. Його подають, переважно, як холодний гарнір до м'яса або риби. Назва салату походить від французького слова «misère» (злидні, убозтво) й, очевидно, висловлює зневажливе ставлення польської аристократії до цієї традиційної селянської страви.
Салат готується з нарізаних свіжих огірків зі сметаною, сіллю, перцем та кропом. Іноді додають ще оцет, цукор, мускатний горіх або інші приправи. Як і у випадку з іншими національними стравами, існує безліч варіацій цього простого рецепту. Нині цей салат також часто подають до барбекю, оскільки його легко приготувати в великих кількостях.