Відмінності між версіями «Швендати»
(Створена сторінка: '''Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, '''''гл. ''Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. ''З чи...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Швендати''' | ||
| + | |||
| + | == Словник Грінченка == | ||
| + | |||
'''Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, '''''гл. ''Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. ''З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. ''Стор. М. Пр. 43. ''Кобзарі швендяють поміж людьми. ''К. ЧР. 259. | '''Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, '''''гл. ''Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. ''З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. ''Стор. М. Пр. 43. ''Кобзарі швендяють поміж людьми. ''К. ЧР. 259. | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | === Академічний тлумачний словник української мови === | ||
| + | |||
| + | '''Швендати''' - | ||
| + | |||
| + | 1.Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: | ||
| + | |||
| + | Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають — і не розбереш нічого (Панас Мирний, V, 1955, 81); | ||
| + | |||
| + | Не швендяй під ногами! Забирайся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 70); | ||
| + | 2. Бродити, блукати де-небудь. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: | ||
| + | |||
| + | Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Гонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 152); | ||
| + | |||
| + | Наймички.. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45); | ||
| + | |||
| + | 3. Бувати де-небудь з певною метою. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: | ||
| + | |||
| + | Дід Грицай.. одбився од роботи.. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193); | ||
| + | |||
| + | 4.Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: | ||
| + | |||
| + | Яків по хазяйству швендяє, — не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись (Панас Мирний, IV, 1955, 53); | ||
| + | |||
| + | Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 30). | ||
| + | |||
| + | 5. Приходити до кого-небудь. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: | ||
| + | |||
| + | Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний, V, 1955, 122); | ||
| + | |||
| + | 6.Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку. | ||
| + | |||
| + | Наприклад: | ||
| + | |||
| + | Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: «Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!» (Іван Котляревський, I, 1952, 81). | ||
| + | |||
| + | == Використана література == | ||
| + | http://sum.in.ua/s/shvendjaty | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Shvendati06.11.jpg| | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
[[Категорія:Шв]] | [[Категорія:Шв]] | ||
Поточна версія на 23:14, 6 листопада 2018
Швендати
Зміст
Словник Грінченка
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. М. Пр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
Швендати -
1.Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися.
Наприклад:
Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають — і не розбереш нічого (Панас Мирний, V, 1955, 81);
Не швендяй під ногами! Забирайся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 70); 2. Бродити, блукати де-небудь.
Наприклад:
Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Гонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 152);
Наймички.. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45);
3. Бувати де-небудь з певною метою.
Наприклад:
Дід Грицай.. одбився од роботи.. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193);
4.Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи.
Наприклад:
Яків по хазяйству швендяє, — не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись (Панас Мирний, IV, 1955, 53);
Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 30).
5. Приходити до кого-небудь.
Наприклад:
Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний, V, 1955, 122);
6.Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку.
Наприклад:
Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: «Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!» (Іван Котляревський, I, 1952, 81).
